Як громадські та культурні центри можуть працювати з молоддю

Спікерки:

• Єва Коритна — головна спеціалістка відділу проєктної та інвестиційної діяльності Острозької міської ради, комунікаційниця Всеукраїнського молодіжний форум «БУДЕМО ЖИТИ в Україні» в рамках програми заходів Молодіжної столиці України.
• Ірина Озимок — директорка програми місцевого економічного розвитку UMAEF, засновниця Міжнародного самміту мерів, засновниця урбанруху «У міста є Я».
• Наталія Люклян — громадська активістка, волонтерка, співзасновниця різних ініціатив та стартапів, урбаністка в Cedos. Івент-менеджерка ГО «БУР».

Модераторка: Марина Бакаєнко, проєктна менеджерка Cedos.

Єва Коритна

Головна спеціалістка відділу проєктної та інвестиційної діяльності Острозької міської ради, комунікаційниця Всеукраїнського молодіжний форум «БУДЕМО ЖИТИ в Україні» в рамках програми заходів Молодіжної столиці України.

Молодіжна політика і з чим її їдять

Молодіжну політику можна порівняти з особливою стравою, яку кожен може «скуштувати» по-різному. Вона є комплексом заходів, спрямованих на підтримку молоді незалежно від сфери діяльності. Хоча в самому терміні є слово «політика», це не стосується політичних рухів чи змін у владі. Скоріше, це про громадську відповідальність та створення можливостей для розвитку молодого покоління.

Реалізація молодіжної політики відбувається через освітні програми, підтримку ініціатив, волонтерство та співпрацю з громадськими організаціями. Одним із ключових завдань є сприяння працевлаштуванню молоді та забезпечення її активної ролі в житті суспільства.

Основні принципи молодіжної політики включають:

• Інклюзивність — забезпечення рівних можливостей для всіх категорій молоді.
• Підтримка ініціатив — створення платформ для реалізації молодіжних проєктів.
• Партнерство — взаємодія громадського сектору та влади для кращої реалізації молодіжних програм.

Історія розвитку молодіжної політики в Україні

У 2014 році була запущена програма «Молодіжний працівник», яка займалася навчанням фахів_чинь у цій сфері. 2017 року стартував конкурс кращих практик молодіжної роботи, що допоміг популяризувати місцеві ініціативи та створити активну спільноту молодіжних організацій.

Серед важливих подій:

• 2018 рік – поява типових положень про молодіжні ради.
• 2019 рік – активне запровадження цих положень у громадах, зокрема в Острозі, де створили молодіжна рада і провели перший базовий тренінг «Молодіжний працівник».

Досвід Острозької громади

Острог – це місто з чисельністю близько 15 тисяч житель_ок, з яких значну частину становлять студент_ки Острозької академії. Завдяки активним молодіжним ініціативам тут почався стрімкий розвиток молодіжної політики. Ключову роль відіграли ентузіаст_ки, які у 2018 році створили молодіжну раду. Вона складалася з представни_ць:

• шкільного самоврядування,
• студентського самоврядування,
• громадського сектору.

Значним поштовхом для розвитку став також приїзд волонтерського табору «БУР» (Будуємо Україну Разом). Це сприяло розвитку волонтерства, горизонтальних зв’язків та активної співпраці з владою.

З 2019 року Острог почав подаватися на конкурс «Молодіжна столиця України». Перші спроби були невдалими, проте місто поступово формувало сильний громадський сектор та активізувало молодіжний рух і 2022 році таки отримало статус «Молодіжна столиця України». Наразі місто Острог налічує близько 80-ти громадських організацій.

Ірина Озимок

Директорка програми місцевого економічного розвитку UMAEF, засновниця Міжнародного самміту мерів, засновниця урбанруху «У міста є Я»

Надання підліткам можливості робити свої міста кращими

Виклики у малих громадах

У великих містах, таких як Львів чи Київ, молодь має широкий вибір гуртків, клубів, безкоштовних освітніх програм від різних компаній, які зацікавлені у вихованні майбутніх спеціаліст_ок. У менших громадах такі можливості обмежені, що робить виклик залучення молоді ще складнішим.

Одним із важливих аспектів є комунікація між молоддю та місцевою владою. Часто ця взаємодія є недостатньо розвиненою, що спричиняє відчуття ізольованості молоді та втрату мотивації брати участь у розвитку громади. Водночас молоді люди володіють креативністю та ідеями, які можуть суттєво покращити місто, якщо їм дати відповідні інструменти та можливості.

Приклад проєкту «Урбанрух»

«Урбанрух» — це проєкт, який допомагає підліткам брати участь у міських ініціативах та самостійно впроваджувати зміни у своїх громадах. Його мета — не просто ознайомити молодь із принципами функціонування міст, а й надати їм конкретні знання, навички та ресурси для реалізації власних ідей.

Проєкт стартував із книжки «У міста є я», яка у доступній формі пояснює, як функціонують міста. Під час повномасштабної війни було вирішено розширити ініціативу, зробивши її освітньою платформою для підлітків.

Формат роботи

Урбанрух об’єднує активних мешкан_ок навколо ідей покращення міського простору, створення спільних ініціатив та реалізації культурних проєктів. Сам формат роботи ґрунтується на таких ідеях:

1. Осередки у громадах — громадські організації чи простори, які зголошуються на проведення зустрічей.
2. Програма навчання — складається з інтерактивних модулів, що охоплюють теми урбаністики, громадянської активності, екологічної свідомості.
3. Ментор_ки — проходять спеціальну підготовку та проводять зустрічі з підлітками.
4. Щотижневі зустрічі — молодь обговорює, як працюють міста, які є проблеми, що можна покращити.
5. Практичні проєкти — підлітки самі генерують ідеї та втілюють їх у життя.

Цінності проєкту

• Активна громадянська позиція — молодь має можливість долучатися до волонтерських ініціатив та впливати на рішення у своїх громадах.
• Інновації та креативність — заохочення до пошуку нестандартних рішень для міських викликів.
• Розвиток навичок — проєктний підхід допомагає розвивати м’які навички, які знадобляться у майбутньому.
• Екологічна свідомість — формування відповідального ставлення до довкілля.
• Ментальне здоров’я — підтримка психологічного добробуту через активну взаємодію та залучення до корисних ініціатив.

Станом на сьогодні:

• 16 активних осередків у різних містах України.
• 55 міст залучили до першої та другої хвилі проєкту.
• Формуються горизонтальні зв’язки між підлітками з різних регіонів.
• Реалізуються практичні проєкти у громадах.

Молодь має величезний потенціал впливати на якість життя у своїх містах. Надання їм інструментів, знань та можливостей для реалізації власних ідей сприяє не лише їхньому розвитку, а й формуванню відповідальних громадян_ок, які у майбутньому змінюватимуть свої громади на краще.

Проєкт «Урбанрух» є прикладом того, як молодь може брати безпосередню участь у створенні простору навколо себе, незалежно від розміру міста чи громади. Розширення таких ініціатив допоможе створити більш інклюзивне, розвинене та екологічно свідоме суспільство.

Наталія Люклян

Громадська активістка, волонтерка, співзасновниця різних ініціатив та стартапів, урбаністка в Cedos. Івент-менеджерка ГО «БУР»

Яка підтримка потрібна молоді, щоб вона була активна у своїй громаді?

Щоб молодь залишалася активною та брала участь у розвитку своєї громади, їй необхідно надати простір, можливості для навчання та підтримку. Громадська організація «Будуємо Україну Разом» (БУР) є прикладом успішного залучення молоді через волонтерські ініціативи, освітні проєкти та створення спільноти однодум_ниць.

Одним із найважливіших факторів є доступний простір для розвитку. Молодіжні центри, хаби, волонтерські табори — це місця, де молодь може не лише працювати над спільними ініціативами, а й знаходити нові знайомства, ділитися ідеями та відчувати свою цінність для суспільства. БУР створює такі простори не тільки в містах, а й у невеликих громадах, даючи можливість кожному долучитися до змін.

Для реалізації власних ідей молоді потрібні не лише знання, а й ресурси. Грантові програми, фінансова підтримка волонтерських проєктів, доступ до матеріалів і інструментів дозволяють учасни_цям втілювати свої задуми. БУР не тільки допомагає з ресурсами, а й вчить молодь самостійно знаходити фінансування та налагоджувати партнерства.

Важливою складовою активної громади є можливість впливати на рішення, що приймаються в місті чи селі. Якщо молодь залучена до громадських слухань, робочих груп або місцевих ініціатив, вона відчуває відповідальність за свою громаду та стає її рушійною силою. Саме через такі механізми БУР мотивує молодих людей не просто брати участь у волонтерських акціях, а й формувати довгострокові зміни.

Як працює осередок БУР?

Осередок БУР — це локальна команда, яка координує волонтерські та освітні активності в певному місті чи регіоні. Він складається з декількох ключових складових, кожна з яких відіграє важливу роль у залученні молоді та підтримці її ініціатив.

1. Координатор_ки осередку
   Координатор_ки — це люди, які відповідають за організацію роботи осередку, зв’язок із центральним офісом БУР та місцевими партнерами. Вони забезпечують комунікацію всередині команди, шукають нові можливості для розвитку молодіжних ініціатив та допомагають волонтер_кам знайти себе в організації.
2. Волонтер_ки та активні учасни_ці
   Це серце осередку — молоді люди, які беруть участь у будівничих таборах, соціальних акціях, освітніх заходах та культурних ініціативах. Волонтер_ки можуть виконувати різні ролі: від організації заходів до фізичної допомоги в ремонті будинків чи облаштуванні громадських просторів.
3. Освітній напрямок
   Осередки БУР не лише займаються волонтерською роботою, а й створюють умови для навчання. Тренінги, воркшопи, зустрічі з експерт_ками допомагають молоді отримати нові знання та навички, які можуть стати основою для майбутніх ініціатив або навіть професійного розвитку.
4. Партнери та громада
   Осередок працює у взаємодії з місцевою громадою, бізнесом, владою та іншими громадськими організаціями. Це дає можливість молоді долучатися до важливих змін у своєму місті чи селі, впливати на прийняття рішень і залучати додаткові ресурси для реалізації своїх ідей.
5. Культура та неформальна освіта (івент відділ)
   БУР створює середовище, де кож_на відчуває себе частиною великої спільноти. Неофіційні зустрічі, тематичні вечори, подорожі та обміни досвідом між осередками формують відчуття єдності та підтримки, яке мотивує молодь бути активною у громадському житті.
   Щоб молодь не залишалася осторонь життя громади, їй потрібно дати можливість діяти — через простір, освіту, ресурси та участь в ухваленні рішень. Досвід БУР демонструє, що створення середовища, де кожен може знайти своє місце, проявити ініціативу та відчути підтримку, формує покоління, готове змінювати країну. Коли молодь бачить результати своїх зусиль, вона не лише залишається активною, а й стає натхненням для інших.