Залучення літніх людей до активної участі в житті спільноти

Спікерки:

• Аліна Дяченко — програмна менеджерка благодійного фонду «Старенькі»;
• Оксана Бриндзак — керівниця платформи «Тепле Місто», засновниця ГО «Старість на радість», співзасновниця Vbrani;
• Наталія Коцур — завідувачка відділення денного перебування для літніх людей КЦ «Турбота» (м. Чернівці).

Модераторка: Мар’яна Куземська, керівниця урбаністичного відділу Cedos.

Аліна Дяченко

Журналістка за освітою, понад 15 років працювала в медіа та громадському секторі, була депутаткою Броварської міської ради. Наразі є програмною менеджеркою благодійного фонду «Старенькі», де опікується розвитком програм, спрямованих на підтримку людей літнього віку.

Світ, дружній до літніх людей

Стратегічні перспективи роботи з людьми старшого віку в Україні та світі

Чи знаєте ви, який відсоток серед населення України становили у 2022 році літні люди віком понад 60 років? Згідно з державними статистичними даними, станом на січень 2022 року в Україні проживало 8,9 млн людей віком понад 60 років. Це становило 24% від загальної кількості населення України, що проживала на підконтрольних нашому уряду територіях. Нині ці цифри істотно змінились.

Літні люди в Україні залишаються однією з найбільш чисельних, але водночас і вразливих категорій населення. За даними на 2025 рік, майже третина українців — це особи віком понад 60 років. Проте попри кількість, їхній голос у публічному просторі часто залишається нечутим. Проблеми, з якими вони стикаються, виходять далеко за межі теми пенсій. Це про самотність, соціальну ізоляцію, дискримінацію за віком і нерівний доступ до можливостей для розвитку.

Більшість людей старшого віку в Україні — жінки. Це пояснюється тривалістю життя та гендерним розривом, що особливо загострюється після 70 років. Водночас понад половина пенсіонерок і пенсіонерів отримує менш ніж 5000 грн на місяць, що створює додатковий тиск на їхнє повсякденне існування. Та є і глибший виклик — відсутність простору для повноцінної участі в житті громади, що позбавляє сенсу та зменшує якість життя.

Насправді ж літні люди — це не лише ті, хто потребує допомоги. Багато хто з них працює, займається волонтерством, бере участь у громадських ініціативах. Досвід, накопичений протягом десятиліть, — це величезний потенціал, який суспільство поки не навчилось визнавати як ресурс. У межах програм благодійного фонду «Старенькі» були розроблені різноманітні формати участі для літніх людей: від затишних чаювань до адвокаційних кампаній, що дають можливість бути видимими, почутими й залученими.

Ці ініціативи базуються на повазі, а не жалості. Їхня мета — не задовольнити потребу в мінімальному виживанні, а забезпечити відчуття гідності, спільності та активного існування. Одним із ключових орієнтирів у цьому підході стала концепція age-friendly суспільства — світу, у якому старіння сприймається як нормальний етап життя, а не як шлях до маргіналізації. Це передбачає фізичну доступність, інклюзивність інфраструктури, можливість працювати, навчатись, висловлювати свою думку та впливати на прийняття рішень.

Усі сектори суспільства мають відігравати свою роль у формуванні дружнього середовища до старших людей. Держава повинна створювати стратегічні документи, громади — реалізовувати програми на місцях, громадські організації — мобілізувати спільноти, а бізнес — відкривати можливості для праці та співпраці. Але найголовніше — це зміна ставлення. Переосмислення старіння як процесу, який не відділяє, а зближує, дозволяє будувати громади, в яких літні люди є не просто присутні, а цінні й активні учасниці й учасники.

Ставлення до літніх людей — це дзеркало нашої зрілості як суспільства. Це не про допомогу з жалості, а про визнання гідності. І в цьому контексті досвід, започаткований БФ «Старенькі», є прикладом того, як можна і потрібно формувати країну, де кожна людина має право на повноцінне життя незалежно від віку.

Оксана Бриндзак

Психологиня, викладачка, керівниця платформи «Тепле Місто», засновниця ГО «Старість на радість» та співзасновниця соціального підприємства Vbrani. Має понад 7 років досвіду роботи з людьми літнього віку. Здійснює культурно-соціальні, терапевтичні й інноваційні ініціативи для мешканців геріатричних закладів, а також розвиває проєкти, що сприяють міжпоколіннєвій взаємодії та соціальній зайнятості бабусь.

Залучення літніх людей до активної участі в житті спільноти

Питання залучення літніх людей до активного життя громади потребує не лише соціальних інструментів, а передусім глибокого людського підходу. У своєму виступі Оксана Бриндзак поділилася досвідом організації, яка вже понад 7 років системно працює з людьми старшого віку, змінюючи уявлення про старість і створюючи приклади життєвої гідності в дії.

ГО «Старість на радість» працює з геріатричними пансіонатами, влаштовуючи культурні, освітні, психологічні заходи для їхніх мешканців. Йдеться не просто про дозвілля, а про формування осередків тепла, підтримки та спільного проживання важливих моментів. Завдяки волонтерам, які приносять у пансіонати концерти, читання, гуртки, створюється відчуття залученості до спільного життя, навіть у закритих інституціях.

Проте справжнім проривом стало створення соціального підприємництва Vbrani — ініціативи, у межах якої бабусі в’яжуть шкарпетки, рукавички, аксесуари й отримують за це оплату. Це більше, ніж економічна підтримка. Це відновлення суб’єктності та гордості. Люди, які роками залишалися у «пасивній ролі», отримали змогу стати виробницями, а їхні вироби стали символами турботи.

Vbrani — це приклад міжпоколіннєвої співпраці. Студенти допомагають із дизайном, бізнес-спільноти замовляють корпоративні подарунки, а бабусі знають, для кого саме створюють виріб. Це особливий зв’язок, який не просто підтримує, а зцілює. Бренд побудований на повазі, індивідуальності та турботі в кожній петлі. У межах проєкту вже задіяно понад 60 жінок з різних регіонів країни.

Діяльність ГО «Старість на радість» — це не лише соціальна інженерія, а й емоційна робота, спрямована на повернення сенсу в життя. Люди старшого віку не просто отримують допомогу, вони беруть участь у створенні змін: естетичних, економічних, символічних. І це той приклад, який варто масштабувати в усіх регіонах України.

У межах діяльності ГО також функціонують численні напрями: гуртки англійської мови, шахів, комп’ютерної грамотності; танце-рухові й арт-терапевтичні заняття; психологічні консультації; адаптаційні заходи з опанування технологій; святкові ініціативи, як-от «Свято пампуха» чи подарунки до Дня Миколая. Через спільні лекції, екскурсії, майстер-класи й навіть показ мод за участі підопічних геріатричних установ ГО «Старість на радість» змінює уявлення про старість.

Vbrani ж демонструє, як в’язання може перетворитися на модель сталого соціального підприємництва, що не лише забезпечує фінансову підтримку бабусям (у середньому 4–5 тис. грн/міс.), а й підтримує ментальне здоров’я, спілкування та впевненість у собі. Сьогодні вироби Vbrani представлені в магазинах, серед корпоративних клієнтів, а дизайн кожного замовлення може бути адаптований індивідуально. Мета розширити кількість учасниць до 2000, вийти на міжнародний ринок і розвивати міжпоколіннєвий діалог як ключову цінність бренду.

Наталія Коцур

Завідувачка відділення денного перебування для літніх людей в комунальному центрі «Турбота» у Чернівцях. Координує програми для майже тисячі літніх людей, зокрема переселенок і переселенців, людей з інвалідністю та осіб старше 80 років.

Інституційний підхід залучення літніх людей до активної участі в житті спільноти

Центр «Турбота» — локальна соціальна інфраструктура, яка створює простори взаємодії, підтримки й розвитку для літніх людей. Відділення денного перебування пропонує широкий спектр заходів від навчальних програм до культурного дозвілля.

На базі центру функціонує Університет третього віку, що включає курси з іноземних мов, історії, релігієзнавства, цифрової грамотності та основ здорового способу життя. Це дає змогу людям поважного віку не лише вчитися, а й підтримувати активність, спілкування та інтерес до світу.

Також працюють гуртки за інтересами, наприклад, кулінарний клуб «Рецепти моїх друзів», «Клуб кіноманів» і «Золота голка». Відбуваються майстер-класи, зустрічі з митцями, відвідування театрів, музеїв, міські екскурсії. Усе це формує середовище, де люди старшого віку не просто перебувають, а живуть повноцінно.

Окрему увагу заслуговують події із символічною вагою: показ мод «Ми за українське», святкування ювілеїв пар ВПО, концерти гурту «Гармонія Турботи». Такі події підкреслюють важливість включення й емоційного визнання літніх людей у суспільстві.

Центр «Турбота» показує, що турбота не тільки про догляд, а й про якість життя, взаємну повагу та можливості для самореалізації в будь-якому віці.