Що робить працівни_ць креативного сектору вразливими? Чому проблеми вигорання, перепрацювання, нестабільності, порушення прав і браку соціальних гарантій часто відходять на другий план після ілюзорної цінності культурної роботи? Про все це ми говорили протягом десяти епізодів подкасту “Культурна робота”.

Сьогодні хочемо поділитися з вами одинадцятим, завершальним випуском, у якому ми рефлексуємо та підсумовуємо все, що обговорювали раніше.

“Людям, які працюють у культурі, часто немає кому пред’явити претензії. Якщо людина працює по 12 годин на день, то вона нібито винна в цьому сама. Колективний роботодавець помер. Є лише нескінченна кількість замовників і замовниць, які формують власні та різні вимоги. А відповідальність перекладається на самих працівників. Проте важливо розуміти, що умови праці — це структурні та політичні проблеми, а не особисті”, — каже Анастасія Боброва, керівниця проєкту “Культурна робота”.

Люди можуть бачити глобальну цінність своєї роботи в культурі — і виправдовувати та навіть романтизувати її недоліки.

У фінальному епізоді подкасту — слухайте про те, як на перший погляд різні проблеми працівни_ць культури формують глобальну систему, як можна і варто її змінювати, та чому не варто робити роботу безкоштовно.

Послухати випуск можна також тут:

Нагадуємо, що ви можете розповісти про свій досвід роботи у сфері культури та поділитися враженнями від подкасту. Чекаємо на ваші історії та відгуки у цій формі.

Говорять: Олена Сирбу, аналітикиня Cedos, програмерка KISFF та Анастасія Боброва, керівниця проєктів, аналітикиня Cedos

Монтаж і звук: Катерина Бабич. Ілюстрації: Анна Іваненко.

Подкаст виходить за підтримки Українського культурного фонду.