Центри спільнототворення у громадах: на Харківщині відновили сторічну хату-мазанку

Про центр

З осені 2023 року у Краснокутській громаді Харківської області втілюється проєкт Глина-простір «На белебні», метою якого є створення центру спільнототворення на базі 100-річної хати-мазанки у селі Чернещина Краснокутської громади, Харківської області.

Ідея проєкту заснована на дослідженні потенціалу традиційних знань та вмінь громади (мазання, толока) і залученні цього потенціалу до розбудови соціальної згуртованості в громаді, популяризації живої спадщини та розвитку ініціатив, важливих для процесів повоєнного відновлення.

Глина-простір «На белебні» — це один з 10 унікальних центрів спільнототворення, які відкриються в 10 українських громадах за підтримки Western NIS Enterprise Fund та Cedos.

Центри спільнототворення — доступні фізичні простори, де люди з різних соціальних груп мають можливість зустрічатися і збиратися разом для спільного проведення дозвілля, розвитку громад, співпраці та всебічної реалізації свого людського потенціалу.

Кожна з громад отримала грант у розмірі 1 000 000 грн на створення центру спільнототворення та менторську підтримку від експертів та експерток з архітектури, культури, комунікацій та соціальної взаємодії.

Відкриття

Під час відкриття центру в Краснокутській громаді відбулися символічні входини до відновленої хати-мазанки.

Наші входини – це лише підсумок певного етапу, фіксування неймовірних зусиль команди, майстрів, всіх, хто долучався до робіт, досліджень, підтримував та допомагав. Попереду ще багато роботи, взаємодії, розв’язання важливих питань, що пов’язані з адмініструванням простору, налагодженням прозорих та зрозумілих механізмів участі для залучення широкого кола зацікавлених груп та ініціатив до розвитку та програмного наповнення простору. На даному етапі для нас важливо напрацювати рішення для забезпечення сталої діяльності простору, який належить громаді.

Валентина Колонтаєвська, заступниця начальника відділу освіти Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області.

Команда проєкту доклала всіх зусиль, щоб зберегти оригінальний вигляд будівлі, використовуючи традиційні методи та матеріали. Проводили ретельні дослідження традицій та вмінь майстрів, вивчали місцеві особливості архітектури та використання матеріалів. Кожна деталь, починаючи від конструкції даху і закінчуючи декоративними елементами, була уважно відновлена або відтворена місцевими майстрами з місцевих матеріалів. При цьому, тут також додали деякі сучасні елементи в інтер’єрі хатки, мета яких, в першу чергу, забезпечити гнучкість та комфорт використання простору. Хатка одразу стала простором взаємодії в темі роботи зі спадщиною. Відтворює традиційну атмосферу, але при цьому стає доступною та цікавою для сучасного відвідувача.

Марина Пелещак – менторка проєкту, міська планувальниця, провідна спеціалістка управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради

Під час входин у хаті-мазанці відбулося кілька майстер-класів. Ірина Стрілець, майстриня традиційної кухні, частувала гостей пирогами та вчила дітей працювати з тістом. Любов Попова представила свою креативну ініціативу «Трави з Яру», що заснована на знаннях про місцеві трави, які їй передала бабуся. Всі охочі могли скласти свій букет із запашних місцевих трав та скуштувати запашного цілющого чаю.

Громада, з якою мені випала доля зустрітися – неймовірна! Склалося враження, що в кожній хаті є талант, сповнений розуміння важливості власного коріння. Мазана хата, у якій відкрився простір спільнототворення – місце акумулювання цих талантів. Загалом такі місця для обміну знаннями та енергіями – чудовий приклад для спільнот, у яких прагнуть зберігати спадщину та відшукувати самих себе. Ми вже достатньо пройшли, щоб розуміти, що людські зв’язки горизонтальні та вертикальні – надійне полотно для творення спільнот сьогодні.

Ляна Мицько, менторка проєкту, директорка Львівського муніципального мистецького центру, засновниця ГО «Лінія Втечі»

У переддень входин у громаді відбулася панельна дискусія «Традиції Краснокутщини: між минулим, сучасним та майбутнім», у якій взяли участь лідери думок Краснокутської громади: старости, депутати, працівники закладів освіти та культури, майстри, керівництво Краснокутської селищної ради, волонтери.

Близько 70 мешканців громади у колі із залученими спікерами та менторами проєкту роздумували над важливістю переосмислення культурної спадщини для самоідентифікації та утвердження локальної ідентичності. Проговорювали можливі сценарії залучення потенціалу спадщини, зокрема традиційних знань та вмінь (мазання, саманне будівництво) до процесів спільнототворення, соціального згуртування, відновлення та повоєнного розвитку громад.

Моя родина, на жаль, мала досвід репресій. Коли мою рідню насильно «вирвали з країни» на початку Другої світової війни, то вселили в них страх. За ними постійно наглядали, перевіряли. Голосно ніхто не розмовляв, традиції завмерли…Тому я сьогодні пишаюся, що можу своїм дітям відкрито розповідати історію свої родини, передавати традиції та підтримувати нашу ідентичність…Сьогодні знову ворог безжально нищить нашу культуру та спадщину, зазіхаючи на право бути собою. Тому створювати умови для передачі знань та вмінь місцевих майстрів надзвичайно важливо й на часі! Ми маємо гуртуватися навколо хатки, простору, в якому є відчуття причетності, наступності, солідарності та спільності.

Ірина Столова, директорка Краснокутського інклюзивно-ресурсного центру

Українці продемонстрували неймовірну силу об’єднання довкола захисту власної землі. Ця згуртованість може бути потужною силою для розвитку українських громад, спільного бачення та спільних зусиль, а відтак і творення громади. Середовища спілкування, прийняття, дебатів, співпраці є важливою ланкою у цьому процесі. Відродження столітньої хати-мазанки є прикладом відродження української ідентичності, тим паче так близько до лінії фронту. Попри прильоти, українці леліють те, за що борються, задля гідного майбутнього, яке можливо творити лише спільно.

Ірина Озимок, директорка з місцевого економічного розвитку Western NIS Enterprise Fund

Саме такі зустрічі та спілкування — це те, що робить множину людей, які живуть на певній території, громадою. Я дуже радію, що ми маємо можливість допомагати різним громадам зміцнюватись у такий спосіб. Це те, що робить наше суспільство і нашу демократію сильнішими. Краснокутська громада своїм проєктом доводить, що важливо не (лише) робити закриті музеї, які зберігають матеріальні речі, а й розвивати вміння місцевих майстрів, які створюють цінності. Наприклад, вміння мазати хати з глини, класти печі чи робити вікна, двері і бовдури. Підтримка ремесла та місцевих майстрів – це і охорона нематеріальної культурної спадщини, і підтримка місцевої економіки. Проєкт розвитку цієї хати – неймовірна можливість великої кількості сторін. Ініціатива молоді, розвиток некомерційного публічного простору (“третього місця”), збереження культурної спадщини, розвиток традиційних ремесел, міжсекторальна, різнорівнева і міжрегіональна співпраця.

Іван Вербицький, директор та експерт Cedos