ГО «ДОМ 48 24» – громадська організація, яку у 2015 році заснували родини внутрішньо переміщених осіб, які опинились в Івано-Франківську, для того, щоб сприяти інтеграції внутрішньо переміщених осіб у місцеву громаду. 48 24 – це широта і довгота Івано-Франківська, також на 48 широті розташований Донецьк та Луганськ. ДОМ – абревіатура, що розшифровується як «Дій, Обирай Майбутнє».

Засновниця Д.О.М.48.24, координаторка команди, проєктів та фінансів Наталія Вишневецька розповідає про досвід початківців, які вирішили провести та провели якісне дослідження передумов гендерної нерівності. Наталія ділиться висновками, які зробили з цього досвіду, які підводні камені знайшли та як з ними впорались.

Контекст дослідження

  • Усі наші засновни_ці почали займатись громадською діяльністю лише у 2015 році. Ми вчилися всьому самі. Ми прийшли до того, що нам потрібно зробити  дослідження, коли почали глибше займатись питаннми гендерної рівності. Вирішили зробити дослідження, яке б нам давало відповіді на наші питання. Ми були впевнені, що робимо потрібні проєкти. Але як зрозуміти, що ці проєкти дійсно потрібні тим, для кого ми їх робимо? Коли почали шукати дослідження, які вже існують, ми не знайшли відповідей, лише певну статистичну, кількісну інформацію.
  • Права жінок і права чоловіків в Україні зараз практично однакові. Але що заважає досягнути гендерної рівності, чому можливості різні? Була така думка, що, можливо, причина в самих жінках. Ми захотіли знайти відповідь, почали шукати підтримку для дослідження, досить швидко її знайшли.
  • Дослідження ми початково задумували для себе як для ГО. Втім, практично одразу ми зрозуміли, що це дослідження цікаве не лише нам, а й стороннім організаціям. Донор також хотів, щоб ми презентували дослідження ширше. На етапі планування та презентації результатів ми зрозуміли, що те, що ми закладали на початку, й те, що вийшло наприкінці, – це трошки різні речі.  

Методологія

особисті інтерв’ю, фокус-групи

Виклики дослідження

  • Ми думали, що складаємо звіт для себе. Для нас найголовнішим було зробити висновки з інтерв’ю і якимось чином їх зафіксувати. У нас не було на меті зробити красиву збірочку, якісно оформити дизайн, нам достатньо було вордівського файлу, яким ми могли оперувати надалі. Уже в процесі дослідження ми зрозуміли, що нам будуть потрібні гроші і на дизайн, і на більше опрацювання звіту й інтерв’ю. Закладеного спершу часу було недостатньо і ми почали відчувати, що дослідження пожирає весь час. 
  • Наш перший провал був у тому, що ми захотіли дізнатись усе. Ми працювали з дуже різними сферами, хотіли розпитати про все (і про домашнє насильство, і про гендерні стереотипи, і як у родині побудовані відносини, і чому жінки не йдуть політику, не хочуть заробляти). Ми хотіли дізнатись усе й одразу. У двогодинне інтерв’ю ми, в принципі, вкладались, але коли почали аналізувати, це вилилось у просто неймовірну роботу. Навіть скласти логіку такого дослідження потім виявилось складно. На майбутнє ми намагались звузити питання.
  • Виявилось дуже важко залучити забезпечених респонденток. Ми практично не змогли залучити жінок, які є на утриманні в чоловіків. Тема їм не цікава, а та сума гонорару, яку ми пропонували, для них не є суттєвою.
  • Проблеми з диктофоном і камерою. Для фокус-груп ми використовували камеру, для індивідуальних інтерв’ю – диктофон. Виявилось, що в якийсь момент диктофон почав записувати не дуже якісно. Камера одного разу не почала записувати, і ми це зрозуміли лише на середині інтерв’ю. Після того ми стали обкладатись девайсами про всяк випадок: краще мати мінімум два девайси.
  • Часто у фокус-групах учасни_ці починали з’ясовувати стосунки: не говорити власну думку, а сперечатись із думкою опонент_ок. Крім того, є респондент_ки, які на все мають відповіді – вони забивають усіх інших. Водночас є респондент_ки, які не хочуть конкурувати за право голосу. Щоб витримати баланс у групі й вислухати всіх, треба готуватись.
  • На початку і ще кілька разів ми наголошували на тому, що це дослідження є анонімним, ми не будемо використовувати інформацію, за якою можна ідентифікувати респондент_ку. Була людина, в якої начебто не було ніяких прикладів насильства, але після години інтерв’ю, після чергового нагадування про анонімність, виявилось, що її рідна сестра пішла від чоловіка через насильство з його боку.  
  • Івано-Франківськ – відносно маленьке місто, 250 тисяч людей, і якимось чином до нас на фокус-групи потрапляли знайомі між собою респондент_ки. Одного разу абсолютно випадковим чином ми мали в фокус-групі трьох знайомих людей.

Успіхи дослідження

  • Гроші дають трішки іншу якість дослідження. Наприклад, ми залучили соціальну агенцію – в першу чергу для того, щоб вони провели рекрутинг респондент_ок. Якби ми рекрутували самостійно – скоріше за все, це було б коло нашого спілкування і відповіді б не відбивали погляди в суспільстві. Соціологічна агенція має власну розгалужену систему інтерв’юер_ок, тому ми набрали якісно зовсім інших учасни_ць: чули не такі відповіді, які ми очікували отримати.
  • Завдяки донорській підтримці ми змогли оплатити респондент_кам участь в інтерв’ю. Часто респондент_ок залучають безкоштовно – нібито сам_а респондент_ка хоті_ла б висловити свою думку. Для жінок, які не мають стосунку до нашої організації, не зацікавлені в просуванні гендерної рівності, часто вирішальним моментом була оплата. Такі люди йшли і почували зобов’язання: коли тобі заплатили, ти відчуваєш, що маєш «відпрацювати». Часто респондент_ки відчували відповідальність, що вони мають розповісти щось цінне у відповідь на запитання. Особливо це було помітно щодо жінок, які вже постраждали від домашнього насильства та вже вийшли з циклу насильства. З деякими нам навіть доводилось підіймати ціну й 100-200 гривень були вирішальними для рішення про те, чи прийти на інтерв’ю. 
  • Винагорода за стенограму. Стенограма – це марудна справа. Часто якщо платити недостатньо – пропадають шматочки інтерв’ю, які є доволі цінними (на думку людини, що розшифровує, це було несуттєво, для нас як для аналітиків – суттєво). Чим кращою є оплата за стенограму, тим якіснішими будуть результати дослідження. 
  • Ми продовжуємо дослідження для того, аби підтвердити його кількісно. Ми розуміємо, що цитатами однієї людини не зможемо когось переконати. Ми можемо переконати цифрами. Зараз ми вже дістали фінансування для того, щоб перевірити ті тенденції, які отримали, кількісно.
  • Тепер ми експерт_ки в жіночих поглядах, чітко розуміємо, який вік як думає: зрозуміло, в яких проєктах на яку цільову аудиторію будемо впливати.
  • Ми зрозуміли, що деякі тренінги варто поміняти. Під час дослідження з’ясувалось, що жінки, які вже вийшли з циклу насильства, казали, що нічого не допомогло б їм вийти з циклу, крім власного бажання. Ми зрозуміли, що тренінгами, білбордами й рекламами не вплинеш. Можна лише бути поруч і підказувати. 

Висновки

  • На жаль, часто вордівський файл підсвідомо не буде мати таку цінність для читача, як якісно оформлений звіт, де винесені цитати, де все красиво і в одному стилі.
  • Бажано, щоб на інтерв’ю бу_ла присутн_я представни_ця групи, яка буде робити саме дослідження, навіть якщо інтерв’ю веде сторонн_я інтерв’юер_ка. Так, якщо зі стенограми зникне щось важливе, є можливість, що ви про це згадаєте і помітите якусь важливу тенденцію. 
  • Інтерв’ю можуть бути різні. Ми думали, що у нас є досвід з інтерв’ю, але різні типи між собою відрізняються. Для дослідження іноді варто не мати певних стандартних питань, питання мають бути більш відкриті. Завдяки ширшим питанням іноді можна знайти інформацію, про яку ми навіть не знали, що треба питати. У вільній розмові можна дістати якісь інсайти. 
  • Коли я робила аналітичний звіт відразу після інтерв’ю – це було як вибух. Треба було вкласти всі цитати, розказати всі моменти, прямо кричати хотілося про це. Після того, як звіт відкрили через два місяці – пропадає емоційна прив’язка й залученість. Ти вже читаєш звіт зовсім інакше і  бачиш це очима тієї людини, для якої пишеш його.
  • Ми повністю передивились свою діяльність. Прямо в процесі проєкту поміняли фокус, канали розповсюдження, змінили ставлення до цільової аудиторії і стали краще розуміти, що їй потрібно. Ми використовуємо цю інформацію для написання подальших грантових заявок, плануємо інформаційні кампанії. Ми дуже задоволені результатом, всім радили б робити хоча б невеличкі такі дослідження, якщо є можливість.
  • Для досліджень потрібно дуже сфокусовано розуміти, що ви хочете дослідити.
  • Бажано спершу працювати в темі, потім починати робити дослідження. Тоді зрозуміліше, які саме питання у вас є недослідженими.
  • Також важливо розуміти, для чого ви робите інтерв’ю, як будете використовувати отриману інформацію надалі. Іноді можна знати дуже багато, але не мати що робити із цим потім.