Чи можна використовувати коефіцієнт 0,888 для екстраполяції статево-вікової структури населення Держстату на чисельність населення, отриману завдяки альтернативним оцінкам робочої групи під керівництвом міністра Дубілета? Так. Але щоб уникнути звинувачень у маніпуляціях, можна не публікувати дані без методології їх отримання.

Важливою частиною будь-якої методології є опис її обмежень. Обмеження альтернативної оцінки населення полягає в тому, що для обрахунку статево-вікової структури населення вона використовує оцінки Держстату і реєстрів, які не є надійними джерелами цієї інформації.

Єдине надійне джерело статево-вікової структури населення — традиційний перепис. З огляду на це знову наполягаємо: Уряд має знайти гроші та провести традиційний перепис у хвилі 2020 року.

Чому статево-вікова структура Держстату не відповідає дійсності?

Усі дані, що має держава про населення сьогодні, базуються на офіційній реєстрації місця проживання. Між переписами, окрім даних про народжуваність та смертність, дані про населення уточнюються на основі даних про зміну реєстрації місця проживання. Але частина українців переїжджають і не змінюють місце реєстрації. Ця міграція має гендерний та віковий зсув.

  • Майже 12% дорослого населення проживає не за місцем реєстрації. Серед них близько половини мешкає не в тому населеному пункті, де вони зареєстровані. Міста та регіони з більшими економічними можливостями притягують населення, що мешкає там, де таких можливостей менше. Молоді люди частіше переїжджають, і частіше не реєструються після переїзду. Серед осіб віком 18–24 років не за місцем реєстрації проживає 17%, а віком від 25 до 34 років — 19%. http://bit.ly/ZvitRMP
  • Емігранти, які виїхали з України на постійне місце проживання, знімаються з реєстрації в Україні у виняткових випадках (як правило, набуваючи громадянство в країнах, де процедуру виходу з попереднього громадянства неможливо обійти). Ні методологія Держстату, ні реєстри не помічають, що люди виїхали на постійне місце проживання, якщо вони не знялися з реєстрації в Україні. Наприклад, за даними Євростату, до Італії з 2008 по 2017 рік іммігрували 154,9 тис. громадян України, тоді як Держстат за цей період зафіксував лише 1,6 тис. емігрантів. Статево-вікова структура мігрантів та людей, які не змінюють місце звичайного проживання, суттєво відрізняється. https://bit.ly/37ZRnNL
  • В Україні зареєстровано 1,43 млн ВПО, що не враховуються у державній статистиці щодо населення України. Офіційні дані свідчать про те, що статево-вікова структура ВПО відрізняється від решти населення. http://bit.ly/IDPs_UA
  • За даними Державного реєстру виборців, 897 тис. громадян “вибули” з попереднього місця проживання і не “прибули” в нове, а отже проживають без зареєстрованого місця проживання. Ми нічого не знаємо про особливості їхньої статево-вікової структури, але вони не потрапляють до оцінок Держстату і, очевидно, це може впливати на статево-вікову стуктуру загального населення. http://bit.ly/vybortsi

Які це має наслідки?

  • Статево-вікова структура населення альтернативної оцінки не враховує швидше старіння населення в малих населених пунктах, звідки виїжджають до більших міст з більшими економічними можливостями, чи в регіонах з більшою міграцією до інших регіонів чи держав.
  • Користуючись даними альтернативної оцінки за віком та статтю, держава не матиме надійної інформації для будівництва інфраструктури в сільській місцевості та регіонах з вищим рівнем зовнішньої міграції.
  • Соціологічні дослідження, які пропонує проводити міністр Дубілет, для вивчення окремих питань про населення України будуть не репрезентативними за статтю та віком.

Коли люди переїжджають і не змінюють місце проживання, ні реєстри, ні офіційні дані Держстату не відображають переміщень населення. У цій ситуації використання даних мобільних операторів могло б стати перспективним методом оцінки чисельності та розміщення населення між переписами. Проте така оцінка не є заміною традиційному перепису, що все ж таки повинен відбутися в Україні у раунді 2020 року.

Дослідження реєстрації місця проживання робили в рамках проекту разом зі ZMINA. Центр прав людини та Ukrainian Center for Independent Political Research.
Наше обґрунтування необхідності традиційного перепису читайте тут: http://bit.ly/zayava_perepys