Як відбуватиметься вступна кампанія під час війни, і які виклики вона має

Цього року організація вступної кампанії потрапила в поле публічних дискусій через початок повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. На початку березня міністр освіти і науки виступив з пропозицією скасувати зовнішнє незалежне оцінювання у 2022, у зв’язку з неможливістю проведення його в умовах воєнного стану, що викликало суперечливі реакції.

24 березня Верховна Рада ухвалила закон, за яким у 2022 році скасовується проведення державної підсумкової атестації (ДПА), зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), єдиного вступного іспиту (ЄВІ) з іноземної мови та єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ). Натомість замість нього Міністерство освіти і науки (МОН) має напрацювати особливі умови вступу під час воєнного стану. 1 квітня воно представило на пресконференції свої пропозиції, які поки що не є затвердженими.

Що пропонується?

Для вступу на бакалаврат на бюджет на основі повної загальної середньої освіти на усі спеціальності, а також вступу на контракт для медичних, соціально-поведінкових, окремих гуманітарних спеціальностей (філології, окрім української та кримськотатарської мови і літератури, фольклористики), права, журналістики, сфери обслуговування та державного управління пропонується складати мультипредметний тест, який складатиметься з трьох предметів: української мови (без літератури), математики, історії України. Окрім цього, потрібно буде подати мотиваційний лист. Для вступу на контракт достатньо буде лише останнього. На спеціальності за творчим конкурсом потрібно буде пройти творчий конкурс і подати мотиваційний лист.

За словами голови комітету Верховної ради з питань освіти Сергія Бабака, мультипредметний тест є спрощеною версією ЗНО.

Для вступу на магістратуру на бюджетну форму навчання за всіма спеціальностями, крім права, необхідно буде скласти фаховий іспит у закладі вищої освіти, а також подати мотиваційний лист. Для вступу на контракт достатньо буде лише останнього. Для вступу на спеціальності Право та Міжнародне право необхідно буде скласти магістерський комплексний тест (право й іноземна мова) та подати мотиваційний лист.

Згідно з пропозиціями МОН, подавати документи, проводити творчі конкурси, складати централізовані іспити, тобто мультипредметний тест та іспити на магістратуру можна буде навіть поза межами України. Зокрема, централізовані іспити можна буде складати на території України, окрім тимчасово окупованих територій, а також у центрах тестування, які будуть організовані на території Східної Європи. Однак наразі відсутня інформація як саме буде організована можливість здачі тестів поза межами України.

Тестування в Україні проводитиметься у спеціальних пунктах протягом 10−15 днів. Абітурієнти та абітурієнтки складатимуть тести за допомогою комп’ютерної системи протягом 80 хвилин. Пункти тестування мають бути оснащеними бомбосховищами, у які у випадку тривоги спускатимуться абітурієнти. На час повітряної тривоги проходження тесту призупиняється з можливістю відновити його після закінчення тривоги.

Які переваги запропонованого підходу?

Скорочення часу перебування абітурієнтів та абітурієнток у пунктах тестування є перевагою з точки зору безпеки під час війни. Вони мають лише один раз прибути у відповідне місце для складання тесту та перебувати там 90 хвилин, на відміну від класичного ЗНО, яке передбачало 3−4 відвідування різних місць та перебування на місці кілька годин.

Проведення тестування у комп’ютерному форматі дає можливість скороти час та вартість перевірки завдань, тому може зекономити деякі ресурси. У зв’язку з тим, що тест проводитиметься за допомогою комп’ютерної системи, це виключає потребу сканувати роботи або перевіряти відкриті питання. Також це може полегшити логістику у вигляді друку і перевезення друкованих завдань, а також зменшити ризик того, що вони будуть втрачені.

Які ризики запропонованого підходу?

Національний мультимедійний тест має обмежену кількість предметів. Абітурієнти та абітурієнтки, які готувалися до іноземних мов, а також біології, хімії або фізики можуть не мати можливості якісно підготуватися до Історії України всього за кілька місяців. Це призведе до того, що їхні результати з третього предмета будуть гіршими. Окрім цього, біологія, хімія та фізика є важливими предметами з точки оцінки знань для вступу на низку спеціальностей.

Невелика кількість питань із «закритими відповідями». Передбачено лише 20 завдань «закритої» форми для кожного предмету, що збільшує ризики негативного впливу вгадування або списування: через відносно невелику кількість питань вага кожної відповіді під час оцінювання збільшується. З іншого боку, у випадку коли один іспит відбувається замість трьох, кількість питань неможливо не обмежити.

Використання лише мотиваційного листа може поглибити нерівний доступ до освіти та має корупційні ризики. Мотиваційний лист МОН пропонує використовуватися для рейтингування контрактників та бюджетників з однаковими балами. Однак, наразі немає прозорих механізмів оцінки мотиваційних листів в університетах, які б давали можливість зменшити негативний вплив суб’єктивності оцінювання. Також, оскільки контрактники не проходитимуть тесту на оцінку знань, ті з них, чиї знання не відповідатимуть достатньому рівню для здобуття вищої освіти, можуть мати проблеми з навчанням. Така ситуація може бути ризиком до збільшення випадків вимагання хабарів у таких студентів.

Що ще потрібно врахувати?

— Розробити механізми щодо організації пунктів тестування за кордоном.

— Розробити механізми щодо організації тестування для абітурієнтів та абітурієнток у регіонах, де відбуваються бойові дії, за умови, що такі будуть на момент проведення тесту.

— Розглянути можливість додати до мультипредметного тесту питання з англійської мови, біології, фізики та хімії і дозволити обирати ці предмети замість Історії України.

— Розглянути можливість проведення національного мультипредметного тесту для тих, хто вступатиме на контрактну форму навчання.