Взаємодія громад зі стейкхолдерами: бізнес, громадські об’єднання, інституції

Спікери:

• Володимир Воробей — директор агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks, Львів;
• Тарас Перхун — менеджер з питань регіонального розвитку КУ «Інститут міста Дрогобича»;
• Василь Рожко — голова ГО «Тустань», член ініціативи HERI — Штаб порятунку спадщини.

Модераторка — Марія Грищенко, соціологиня, дослідниця міст.

Відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну ще раз продемонструвала сила та стійкість українських громад. У кризових ситуаціях волонтерські спільноти, громадські організації і бізнес-середовища готові мобілізувати свої ресурси на захист держави й підтримку органів місцевого самоврядування.

Децентралізація і розвитку взаємодії між різними стейкхолдерами після 2014 року допомогли громадам дати раду з новими викликами. Налагоджена співпраця, довіра та підтримка стануть також потужним ресурсом для майбутнього відновлення та розвитку.

Під час цього воркшопу спікери поговорять про те, як вибудувати системну співпрацю між місцевим самоврядуванням та бізнесами, ОСББ, громадськими організаціями, державними інституціями; як не лише консультуватися з різними стейкхолдерами, а й делегувати прийняття рішень і розподіляти відповідальність за їхню реалізацію.

Взаємодія ГО «Тустань» із різними акторами в роботі з історичною спадщиною

Василь Рожко

Тустань нині є дуже привабливою туристичною локацією. Це скелі, екомузей бойківське село та природа навколо них. Якщо ми говоримо про сталий розвиток, то це про довгу перспективу, сталий бізнес та дестинацію, а також відповідальних туристів. Для цього необхідно не лише забезпечувати управління і максимізувати вигоди, але також берегти джерело наших доходів, мінімізуючи вплив на спадщину та природні ресурси. Ми говоримо про туризм спадщини і його базовими принципами є наголос на автентичності, збереження та захист ресурсів, інтерпретація — розповідь про спадщину й налагодження партнерств з іншими громадами та різними стейкхолдерами.

Громади можуть використовувати свою унікальну історію як ресурс для диференціації. Екомузей також є прикладом сталого розвитку, коли створюється не установа, яка вночі мертва, без відвідувачів, а навпаки — село, де весь час вирує життя, поєднується культура, соціальна та економічна функція. Як ми до цього рухалися? Очевидно, що фортеця є основою. Її ми відтворили у 3D форматі. Величезним стрибком став фестиваль української середньовічної культури «Ту Стань!», за три дні проведення йому вдалося залучити близько 10 000 відвідувачів. При цьому важливою складовою для нас є вихід за межі пам’ятки й середньовіччя. Так, основою музейництва стали живі розповіді мешканців села Урич про повстанський період та історію села, їхні родинні артефакти, фотографії. Також ми працювали з відновленням ремесел та їхнім подальшим включенням до туристичної програми. Туди ж ми залучали приватні господарства як елементи агротуризму. Простір Тустані ми вважаємо повноцінним маркетинговим продуктом, тож активно працюємо над його збереженням і захистом. Між скелями й селом ми спроєктували єдиний простір для туристичної інфраструктури, впорядкувавши хаотичні торгові точки і створивши для них єдиний дизайн-код. Цей простір ми інтегрували в генеральний план.

З громадою ми відновлюємо традиції (коляда, гаївки), випускаємо для неї газету. Разом ми відновили первісний вигляд місцевої церкви та провели фестиваль бойківської історії. Спільними викликами для нас є незаконні захоплення землі та намагання розпочати будівництво поруч із заповідниками. На щастя, ці процеси вдалося зупинити. Зараз громада відчуває, що спадщина може бути ресурсом, зокрема створювати робочі місця та бути джерелом гордості зі своєї історії, однак активного залучення спільноти в роботу зі спадщиною досі бракує.

Під час війни ми переключилися на допомогу зі збереженням спадщини музеям на Сході України та на виїзні експедиції з документування втрат музеїв. Також ми працюємо над створенням глобальної бази даних української спадщини.

Марія Грищенко

Дякую за вашу презентацію. Я би хотіла акцентувати на інструментах залучення, про які ви говорили, таких як газета, фестивалі, робота з місцевими бізнесами задля посилення наявної історичної спадщини. Зараз ви говорили про результат, видимий для вашої громади, що в подальшому полегшує її залучення в проєкти, пов’язані зі спадщиною, але я б хотіла запитати про три ваші рекомендації собі в минулому, коли ви тільки починали вибудовувати оцю екосистему взаємодії. Це було б цікаво громадам, які тільки починають подібний шлях і їм може бути страшно на цьому етапі.

Василь Рожко

Перше — це відвага розпочати шлях, готовність втілити проєкт. Друге — не концентруватися на чомусь одному, а вкладатися у комплексний розвиток, поєднувати різні аспекти роботи: наукову частину, комунікаційну частину, працювати системно. Ще один урок про те, що вікна можливостей не є нескінченними. Коли світ дає певні можливості, потрібно усвідомлювати, що ми відповідальні за те, що ми зробимо, але й за те, чого не зробимо. Усе інше — техніка й залучення великої кількості друзів, партнерів, акторів у команду, які вірять у мету й поділяють велику мрію.

Взаємодія громади та бізнесів

Володимир Воробей

Я хочу обговорити кілька практичних питань через призму взаємодії громади й бізнесу. Коли говорять про взаємодію з бізнесом, часто громадський сектор і самі громади сприймаються як дещо споживацьке, щось, до чого бізнес має проявляти соціальну відповідальність, отже, платити. Є дуже багато громад у нашій країні, де бізнесів реально мало, вони є фінансово неспроможними через соціальні витрати, які перевищують усі податкові надходження, які генеруються на даній території. Отже, очікування про фінансування бізнесом (зрілого, спроможного бізнесу в нас ще менше) є дещо утопічними. Бізнес зацікавлений у розвитку й  у системній проактивній взаємодії з владою, отже, з громадами і громадянським суспільством. Більшість бізнесів не є забагливими, вони прагнуть взаємодіяти добре. Тут виникає питання про моделі взаємодії. Громади повинні розуміти, що взаємодія має бути системною. Натомість є також приклади токсичної взаємодії, конфліктів, коли влада вставляє палки в колеса бізнесу, а потім стверджує, що він є поганим і не хоче взаємодіяти. Існує стерилізована взаємодія, коли до обговорення залучаються лише зручні для влади підприємці, друзі, знайомі та немає готовності почути протилежну думку. 

Але є позитивний тренд — взаємодії заради проформи стає менше. Це відбувається завдяки тому, що після останніх виборів громади стали представляти більш проактивні, динамічні голови, які прагнуть до добрих форматів взаємодії. Таким форматом є, наприклад, формат розвиткових альянсів, коли різні гравці об’єднуються задля розвитку території або вирішення конкретного питання. За таким принципом була створена Рада конкурентоспроможності Львова, де напрацьовувалися ідеї для міста. Львів не завжди був туристичним центром, центром ІТ-послуг і сучасних технологій. Це було місто з красивою античною архітектурою, яке не розвивалося. Рада конкурентоспроможності була місцем, де влада, бізнес та інші зацікавлені сторони могли вести діалог про те, як виходити з ситуації. Отже, моя перша теза про системність взаємодії та пошук продуктивних моделей взаємодії.

Друга історія — інституційна спроможність. Дуже часто немає з ким говорити, коли є бажання вести діалог із бізнесом, немає підтримки бізнесу, немає спроможних об’єднань бізнесу, він атомізований, і це дошкуляє владі, яка хоче вибудовувати продуктивну взаємодію. З іншого боку, у нас були випадки, коли влада демонструвала відсутність бажання говорити з об’єднанням бізнесів, адже ті можуть ставити на порядок денний неприємні для влади питання. Тут треба навчитися говорити з неприємними співрозмовниками, поважати й залучати їх. Інша недобра практика, яка є в нас у Львові, коли паралельно ефективним дієвим організаціям підтримки бізнесу, створюються комунальні структури, які підважують діяльність ринку. Такою інституцією є, наприклад, Центр підтримки підприємництва, яка отримує 8 мільйонів гривень з бюджету та існує при тому, що в нас є 35 самодостатніх організацій підтримки бізнесу. Моя теза — підтримувати такі організації, якщо вони наявні у вас, замість того, щоб створювати паралельні структури.

Третя теза — орієнтованість на результат та вплив із боку організацій місцевого самоврядування. Часто я бачу, що органи влади працюють як самураї — у них є шлях, але немає цілі. Часто стратегії, які розробляє громада, не мають цілі. Важливі питання при цьому вирішуються не під час взаємодії, а десь у кулуарах депутатами.

Четверта теза — рівень впливу та істотність питань. З бізнесом говорять, наприклад, про якісь літні майданчики, тоді як є важливіші питання, як незаконні забудови, про які влада не хоче говорити.

Марія Грищенко

Я б хотіла задати питання про громади, які сильно постраждали від війни: бізнеси закрилися або виїхали, відбувся відтік людського ресурсу. Як їм починати новий шлях залучення бізнесу? Про що варто подумати при стратегуванні цього процесу? До кого можна звернутися за допомогою?

Володимир Воробей

Наша агенція разом з ULEAD працює над великою програмою «Громада дружня до бізнесу», куди були залучені 60 громад, із якими ми говорили про відновлення. Зараз ми відібрали 15 громад, яким допомагаємо з проєктами, розвитковими ініціативами, аби пропрацювати, відкалібрувати їх, вийти на те, що вони хочуть отримати. Також допомагаємо шукати фінансування. Головне — розібратися, що ви хочете робити, чому, для кого і для чого. Громадам зараз треба готувати пакет пропозицій про те, як вони хочуть відновлюватися, щоб коли з’являться можливості, вони знали для чого це, щоб це не були точкові проєкти, які ні до чого не ведуть. Можна брати кошти на передпроєктні дослідження перед тим, як отримати істотне фінансування. Проєкти, до яких можна звертатися: «ГОВЕРЛА», U-LEAD, DOBRE.

Ще одна порада — підтримувати зв’язок із релокованим бізнесом, навіть якщо це сам фронт і там бойові дії, має бути віртуальне середовище, де ви б могли спілкуватися з активними підприємцями. Потрібно говорити про майбутнє, адже є багато випадків повторної релокації, коли бізнеси поверталися на Чернігівщину чи Харківщину, оскільки їм там комфортніше працювати й саме вони потім долучаться до відбудови.

Співпраця між ОСББ та ОМС Дрогобицької громади

Тарас Перхун

Основними інституціями, які відповідають за підтримку і співпрацю з ОСББ у нашій громаді, є комунальна установа «Інститут міста Дрогобича», Управління економіки та Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради. Основні напрями співпраці: проведення консультацій, семінарів, тренінгів; супровід діючих та розробка нових програм; налагодження комунікації та співпраці з іншими виконавчими органами. Зараз у Дрогобицькій громаді діє 195 ОСББ. Серед програм підтримки діють дві програми співфінансування ремонту багатоквартирних будинків, програма відшкодування за енерговитрати «Тепла оселя». У 2015–17 роках у рамках проєкту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток орієнтований на громаду» було реалізовано 26 мікропроєктів із тепло- та енергозбереження, впроваджено енергозберігаючі заходи в дошкільних навчальних закладах та проведена комплексна термомодернізація двох багатоквартирних будинків. Варто зазначити, що учасниками проєкту були не тільки великі багатоквартирні будинки (від 50 до 100 квартир), а й маленькі теж. У результаті в модернізованих будинках значно скоротилося споживання газу та зросла вартість житла, місто ж отримало капітально відремонтований житловий фонд.

У квітні ми плануємо провести круглий стіл за участі представників ОСББ, представників органів місцевого самоврядування, виконавчого комітету, профільних спеціалістів, колег зі Львівської міської ради, спеціалістів із Фонду енергоефективності. Там плануємо обговорити нагальні питання, від створення сектору підтримки ОСББ до клаптикового утеплення та міських програм енергоефективності.

Марія Грищенко

Важливо говорити про залучення ОСББ, адже в містах, де відбулися руйнування багатоквартирних будинків, процеси відновлення, там, де залучені ОСББ відбуваються швидше. Якою має бути міська політика, щоби стимулювати мешканок та мешканців створювати ОСББ? І також потім стимулювати ОСББ брати активну участь у різноманітних програмах?

Тарас Перхун

Насамперед ми намагаємось активізувати ОСББ та мешканців завдяки прикладам уже реалізованих проєктів. У січні ми закінчили проєкт модернізації багатоквартирного будинку й до мене вже було багато запитань від голів ОСББ, мешканців та знайомих про те, як взяти участь у програмі, що для цього потрібно, яким є механізм співфінансування. Якщо порівняти управління будинками ЖЕУ та саме активними ОСББ, то останні є значно ефективнішими. Також хотів би додати, що разом із Фондом енергоефективності буде створено загальнонаціональний маркетплейс, де можна буде знайти товари, обладнання, підрядників.