Search

+38 (044) 338-89-04
info@cedos.org.ua
9:00 - 18:00
Mobile Menu

Кліматична (не)справедливість: вплив зміни клімату на вразливі соціальні групи в містах України

Читати повний звіт

Зміна клімату — це глобальний виклик, що не лише впливає на природні процеси та загрожує біорізноманіттю планети, а й породжує низку соціальних проблем, які впливають на життя, здоров’я та добробут людей у всьому світі. Ті, хто мають змогу адаптуватися, залишають за собою комфортний рівень життя, а ті, які не мають ресурсів для адаптації та уникнення наслідків зміни клімату — лишаються «за бортом». Тож ми, автори й авторки цього дослідження, переконані, що зміна клімату посилює соціальні нерівності між різними групами населення та найбільше впливає на життя вразливих груп — породжуючи кліматичну несправедливість. Проте в Україні практично відсутній дискурс щодо кліматичної справедливості, а населення погано обізнане про вплив зміни клімату на різні сфери життя та різні соціальні групи людей. Наше дослідження стосується взаємозв’язку проявів зміни клімату та зростання соціальних викликів, і ми прагнемо, щоб воно сформувало запит у населення та сприяло запровадженню нових кліматичних і соціальних рішень у містах України.

Це дослідження проводилося з травня по вересень 2020 року. Його автор_ками є громадська організація «Суспільний проєкт «Еколтава» та Аналітичний центр Cedos за  підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.

Мета дослідження: дослідити вплив зміни клімату на різні вразливі групи населення в Україні через призму сфер міського життя, зрозуміти, як прояви і наслідки зміни клімату посилюють соціальні нерівності в містах, віднайти та запропонувати набір рекомендацій для зменшення і пом’якшення соціальної несправедливості в українському суспільстві, викликаної наслідками кліматичних змін.

У рамках дослідження ми прагнули дати визначення поняттю кліматичної справедливості, пояснити першопричини її виникнення, дослідити прояви цього явища на глобально-
му рівні та в Україні; проаналізувати, як зміна клімату вже змінила різні сфери суспільного життя та вплинула на різні соціальні групи в містах України.

Методологія: кабінетне дослідження, яке включає огляд закордонної та української літератури, зокрема досліджень, наукових статей про вплив негативних наслідків зміни клімату на міську інфраструктуру та вразливі групи населення. Окрім цього, у рамках дослідження ми проводили консультації з представниками громадських, волонтерських організацій, які працюють з вразливими групами людей.

Ми зосередилися на кліматичній справедливості у розрізі прав людини і вразливості різних груп населення до змін клімату в містах України. Ми звертаємо увагу на декілька сфер міського життя: житло, транспорт, інфраструктуру соціального захисту й охорони здоров’я, публічні та громадські простори, зайнятість. Якісна, комфортна і стала інфраструктура міст потрібна усім його жителям і жителькам, однак найбільш залежними від неї є малозахищені групи населення.

У цьому дослідженні ми також зупиняємося на тому, як негативні наслідки зміни клімату впливають на життя вразливих груп населення: людей з інвалідністю, бездомних і літніх людей, дітей, людей, які працюють на відкритому повітрі. Ми також свідомі того, що негативні наслідки зміни клімату можуть по-різному відображатися на житті чоловіків і жінок, зокрема через наявні гендерні нерівності у суспільствах. Один із підрозділів цього дослідження присвячений гендерним аспектам впливу негативних наслідків змін клімату. Серед основних завдань цього пілотного дослідження — окреслити зв’язок між змінами клімату і соціальною справедливістю, як з погляду політик та інфраструктури у містах, так і з погляду досвіду різних груп населення.

Розділ 1 присвячений проблемі кліматичної (не)справедливості, яка проявляється на глобальному рівні через низку соціальних та економічних нерівностей. Автор_ки подають визначення кліматичної несправедливості, яке прийнято ООН та на рівні Євросоюзу, роз’яснюють його суть і передумови, породжені проявами зміни клімату; представляють наявні підходи до розуміння кліматичної справедливості, як у розрізі нерівностей між бідними та багатими країнами, між різними групами людей, так і між різними поколіннями.

У розділі 2 проаналізовано різні прояви зміни клімату, які найбільше впливають на міську інфраструктуру й населення. Це, передусім, основні індикатори проявів зміни клімату в
містах: теплові хвилі та спека, підтоплення, вразливість зелених зон, збільшення частоти надзвичайних ситуацій, погіршення водопостачання, збільшення та вразливість населення до нових інфекційних захворювань, стійкість енергетичних систем міста (детально у розділі 2.1). Подано приклади взаємозв’язку цих факторів і наростаючої зміни кліматичних умов. Далі проаналізовано, як зміна клімату впливає на різні сфери міського життя, зокрема на громадські простори, житлову, транспортну та соціальну політику, наведено приклади невідповідності ситуації у цих сферах актуальним тенденціям зростання темпів зміни клімату і частоти її проявів у містах. Ця невідповідність міського розвитку та стрімкої зміни клімату породжує соціальні нерівності у суспільстві. Соціальні наслідки, спричинені наслідками зміни клімату, описано у підрозділі 2.2, де пояснюється, як зміна клімату може впливати на здоров’я населення, доступ до ресурсів і продовольчу безпеку, дозвілля мешканців, доступність і комфортність житла, міський транспорт, а рівень доходів громадян є важливим фактором адаптації до цих змін.

У розділі 3 детально описані приклади того, як зміна клімату та її прояви у містах впливають на добробут різних груп населення, які, на нашу думку, є найбільш вразливими. Це,
насамперед, люди з низьким рівнем доходу та на межі бідності та люди з інвалідністю, літні особи та діти до 14 років, бездомні, мігранти та люди, які працюють на відкритому повітрі. Також описується різниця впливу зміни клімату на якість життя та потреби жінок і чоловіків.

У кінці дослідження наведені рекомендації для міст (розділ 4), як будувати міське управління та політику на принципах сталості, пом’якшувати вплив громади на клімат, адаптувати простори та життя людей до проявів кліматичних змін та головне — подолати соціальну нерівність і відновити кліматичну справедливість як у місті, так і в Україні. У рекомендаціях наведені приклади рішень для підтримки вразливих груп населення та заходи для подолання і передбачення негативних наслідків зміни клімату. Такі рекомендації будуть актуальними для адміністрацій міст та країни, що допоможе адаптувати суспільство до проявів зміни клімату.

Читати далі

22 Dec 2015

IDPs in Ukraine in September-November 2015. Policy review

The adoption of the Law # 2166 was probably the most important and long-awaited action. 9 months have passed since its presentation, which means human rights advocacy is weak, and lthe issue was given low priority by the authorities. However, the President had vetoed proposals and provided some changes.

Andriy Solodko

18 Jul 2014

Analysis of Klitschko's "Priority steps" program

On July, 9, Vitali Klitschko presented the "Kiev mayor's priority steps program". What did he promise to Kiev citizens?

Ivan Verbytskyi

5 May 2015

Internally displaced persons in Ukraine: March-April 2015

As the intensity of fighting in the East decreased, the activities in developing the policies regarding IDPs, which were not too intense to begin with, decreased as well.

Andriy Solodko

3 Jun 2015

Employment of internally displaced persons (March 2014 - May 2015)

We found some data about IDPs who received assistance of Employment Service

Матеріал є об'єктом інтелектуальної власності.
Копіювання та поширення дозволяється тільки зі згадкою першоджерела не нижче другого абзацу, без зміни змісту публікації, видалення авторства та логотипу CEDOS
Детальніше Сховати