Майстер-клас: (Пост)цифровий активізм і онлайн спільноти

«Польський жіночий страйк», Марта Лемпарт

«Ogólnopolski Strajk Kobiet» («Польський жіночий страйк») — ініціатива, яка бореться за права жінок. Ми розпочали нашу діяльність у 2016 році, коли парламент висунув законопроєкт щодо заборони абортів. Багато хто думає, що страйк розпочався через те, що парламент вирішив не голосувати закон щодо легалізації абортів. Однак це не так: все сталося тому, що постало питання про повну заборону абортів.

У Польщі аборти були заборонені й до цього, однак з винятками. Водночас новий законопроєкт пропонував повну заборону. Я була тією людиною, яка закликала до національного страйку, і за тиждень, 3 жовтня, люди організували протест у 150 містах Польщі. 

Протягом чотирьох років нам вдалося провести близько 2000 акцій, подій, протестів у 150 містах. У 2020 році, коли заборона абортів знову стала предметом обговорень в органах влади, кількість міст, які долучилися до Польського жіночого страйку, зросла до 600. 

Наша діяльність пов’язана з протестами не лише проти заборони абортів, за права жінок, за права людей загалом, але також і за судову незалежність у Польщі. Ми підтримуємо різні соціальні ініціативи — наприклад, долучаємося до страйку вчител_ьок, до протестів людей з обмеженими можливостями, до акцій медичних працівни_ць. За час свого існування ми стали однією з найбільших платформ, які надають координаційну та фінансову допомогу іншим організаціям.

Наша онлайн-активність завжди пов’язана з тим, що відбувається в реальному житті. Ми маємо близько пів мільйона підписни_ць на сторінці у Facebook і стільки ж — на сторінці в Instagram. Ми комунікуємо з цією аудиторією для того, щоби згодом організовувати події у фізичному просторі. Всі наші онлайн-активності працюють для досягнення єдиної мети — вивести людей на вулиці. 

Однак все почалося з онлайн-кампанії, так званого «чорного протесту», який насправді був інтернет-акцією. «Razem», польська ліва політична партія, закликали людей одягати чорний одяг, фотографуватися у ньому, публікувати фотографію у соціальних мережах і використовувати хештег. У 2016 році ця партія також організувала декілька протестів у найбільших польських містах. Під час одного з них я закликала людей до національного страйку.

Як провести успішну активістську кампанію?

Використовуйте професійні візуальні елементи. Під час першого протесту нам вдалося домогтися неприйняття законопроєкту про заборону абортів. Я думаю, частиною нашого успіху ми зобов’язані якісним візуальним матеріалам, які супроводжували протест. Важливо створити такі візуальні елементи, які полюбить ваша аудиторія. Наш перший логотип, жіночий профіль, став настільки успішним і впізнаваним, що жінки з інших країн, переважно з Латинської Америки, почали використовувати його для своїх протестів. Крім того, одним із наших символів є вішак, який означає нелегальні аборти. 

Робіть постери. У 2018 році ми випадково надрукували 10 000 афіш замість однієї тисячі. Спочатку ми не знали, що з ними робити, але потім почали роздавати їх учасницям протесту. Виявилося, що це чудова ідея, бо люди робили фотографії з постерами, публікували їх у соціальних мережах і збільшували впізнаваність нашої акції.

Використовуйте кольори. Під час акцій за легалізацію абортів ми вирішили запозичити досвід протестів у Аргентині і почати використовувати зелений колір. Польща у темі абортів є значно ближчою до латиноамериканських країн, ніж до інших європейських країн. Нам було особливо цікаво звертатися до досвіду Аргентини, оскільки після 15 років страйків вони домоглися легалізації абортів. Ми вирішили підсвічувати будівлі зеленим кольором, адже це просто і дешево зробити. Нам вдалося зробити так, що зелений є кольором, який символізує легальні аборти у Польщі. Отже, коли розпочинаєте кампанію, виберіть колір і використовуйте його постійно.

Організовуйте протести у робочі дні. На власному досвіді ми переконалися, що ніхто не звертає уваги на демонстрації, які проходять у вихідні. Винятками з цього правила є надзвичайно великі протести, коли на вулиці виходять мільйони людей. 

Говоріть зрозумілою мовою. Ми стали таким масштабним рухом, адже використовуємо однакові слова і під час спілкування з друзями, і на публічних подіях, і на протестах. Одним із наших гасел було «Від’є****ся». Ми зробили великий банер з цими словами, а згодом учасниці акції підхопили його і пронесли містом 13 кілометрів. Нашим завданням ніколи не було переконати людей, що вони повинні лаятися. Однак ніхто з учасниць не підхопив би цей банер і не проніс би його 13 кілометрів, якби вони не відчували цих слів всередині себе.

Давайте людям лише те, що їм потрібно. Не намагайтеся повністю контролювати кампанію. Ми дотримуємося правила, що на своїй території люди діють так, як вважають за потрібне. Ідея відсутності генерального менеджменту лякала нас на початку. Однак, ми змирилися з тим, що не знаємо, як краще організовувати акції у всіх 150 містах. Нам залишалося лише довіряти активісткам на місцях. З близько 1500 подій у нас були лише 2 ситуації, коли нам доводилося пояснювати свої дії у пресі. Уявіть, скільки додаткових зусиль ми би витратили, розбудовуючи величезну машину контролю всередині організації, щоб уникнути цих двох ситуацій. Отже, людям на місцях потрібна фінансова підтримка, хороші візуальні матеріали, висвітлення у медіа та єдина сторінка в інтернеті, де вони зможуть дізнаватися всю інформацію. Якщо ви дасте їм це все, далі вони знають, що робити. Потрібно припинити використовувати корпоративну або будь-яку іншу вертикальну систему управління у громадських організаціях і низових рухах.

«Зберегти Квіти України», Леся Донець

«Квіти України» — модерністська будівля квіткового магазину-оранжереї на вулиці Січових Стрільців у Києві. Її збудувала у 1985 році команда архітекторів під керівництвом Миколи Левчука. Після розпаду Радянського Союзу приміщення багато років здавали в оренду, там розміщувався супермаркет, інші магазини. Взимку 2020 року будівлю придбала інвестиційна компанія «Rockwill Group» представником якої в Україні є забудовник Олексій Пишний. У 2021 році мешкан_ки сусідніх будівель помітили, що «Квіти України» обнесли парканом, вони почали дізнаватися, що відбувається. У червні забудовник спочатку зрізав багаторічний виноград, який обплітав будівлю, а згодом спробував демонтувати частину модерністського фасаду. Ці дії спричинили спротив киян_ок і тимчасову окупацію «Квітів України». У липні суд наклав арешт на будівлю і заборонив проводити там будь-які будівельні роботи. На початку серпня Міністерство культури та інформаційної політики внесло споруду в реєстр архітектурних пам’яток місцевого значення, що забороняє її зносити або перебудовувати. 

Як організовувати кампанію для збереження будівлі?

Створіть спільноту. У випадку «Квітів України» все почалося з сусідського чату в Telegram. Саме у ньому ми розповідали про те, що відбувається з будівлею, якими можуть бути наші дії. Згодом ми створили сторінку «Зберегти Квіти України» в соціальних мережах, і люди з чату змогли на неї підписатися. Коли розпочалося публічне протистояння з девелопером, ми вже мали якусь кількість підписни_ць на сторінці, тому нам вдалося їх мобілізувати. Наприклад, коли забудовник вирішив проводити прес-конференцію, нам вдалося зібрати близько 300 людей на протест, і це стало великим успіхом.

Оберіть правильне повідомлення. Для успіху будь-якої інформаційної кампанії важливо знайти тему, яка хвилюватиме багатьох людей. Таким питанням для нас став багаторічний виноград, який забудовник повністю зрізав. У публічній комунікації ми часто зверталися до цього прикладу, щоби проілюструвати байдужість забудовника до потреб та інтересів мешкан_ок міста.

Знайдіть правильні канали комунікації. Перед першою акцією ми запропонували всім охочим підписати відкритий лист до Міністерства культури з вимогами збереження будівлі. Так ми змогли зібрати 6500 контактів людей, дружніх до нашої ініціативи. Крім того, через цю форму ми дізналися, які канали комунікації є найбільш зручними для нашої аудиторії. Ми почали використовувати Facebook для офіційних заяв, Instagram для додаткового залучення аудиторії, чат у Telegram для координації дій активіст_ок.

Використовуйте кризу. Якщо щось погане трапляється з вашою ініціативою, спробуйте використати це у власних цілях. Наприклад, кризи допомагають привернути увагу медіа до вашої діяльності. У такі моменти ви маєте гарний шанс почати контактувати з медіа напряму, а також писати інфлюенсер_кам, які захочуть висловитися на цю тему, ваші підписни_ці будуть активно поширювати «погані новини» на сторінках у своїх соціальних мережах. Нашою «кризою» стала спроба забудовника демонтувати фасад «Квітів України». До нас одразу почали звертатися медіа, а декілька десятків відомих людей і представни_ць органів влади поширили інформацію про цю подію на своїх особистих сторінках.

Формуйте свій публічний образ. Потрібно розуміти, якою є ваша довготривала стратегія, чого ви хочете досягти протягом року, хто є вашими основними стейкхолдер_ками. У випадку «Квітів України» ми виокремили три основні групи:

1. Люди, які безпосередньо долучалися до активістської кампанії і наших подій. У взаємодії з цією групою важливим елементом була побудова довіри до ініціативи для того, щоб ми могли координувати цих людей у найбільш відповідальні моменти.
2. Люди, які не брали участі у наших акціях, не є підписни_цями наших сторінок у соціальних мережах. Їх ми повинні були переконати у своїй адекватності. Ми вирішили залучити архітектора проєкту Миколу Левчука, аби він допомагав нам комунікувати наші аргументи для ширшої аудиторії.
3. Забудовник і люди, які довіряють йому. Щоби працювати з цією аудиторією, ми аналізували публічні заяви забудовника, ідентифікували та спростовували неправдиву інформацію.

Тримайте увагу. Після того, як ми завершили активну фазу протесту, нам потрібно було продовжувати комунікувати з аудиторією. Зараз у наших комунікаціях ми намагаємося розповідати людям усе, що відбувається з будівлею, і робимо це в незвичній формі. Наприклад, ми створили комікс, щоби пояснити, які етапи потрібно пройти і документи зібрати для того, щоб розпочати процес нового будівництва або реконструкції. За допомогою коміксу ми також додатково розповіли, які саме норми порушив забудовник «Квітів». 

Збирайте людей разом. Для того, щоби привертати увагу до ініціативи, можна організовувати публічні події (лекції, концерти, обговорення, кінопокази, барахолки, воркшопи) біля будівлі. Ми розуміли, що майбутня стратегія забудовника може полягати в тому, щоб залишити будівлю закинутою на декілька років і дозволити їй руйнуватися. Щоб унеможливити це, ми далі збираємо людей у цьому просторі, будуємо спільноту довкола «Квітів України».

«Deutsche Wohnen & Co enteignen», Даніель Гутьєрез

Кампанія за експропріацію нерухомості корпоративних орендодавців у Берліні розпочалася ще після приватизації муніципального житла у місті в 2004 році. У той час почали з’являтися окремі ініціативи, які боролися за право на житло і проти підвищення цін на оренду. Особливо активними ці організації стали під час фінансової кризи у 2007-2008 роках. Згодом діяльність деяких із них зайшла у глухий кут. Активіст_ки зрозуміли, що їм потрібен більш системний підхід до вирішення житлової кризи. Так у 2016 виникла організація орендарів Kotti & Co, яка вперше висунула ідею експропріації житла у компаній-рантьє. Це відбувалося одночасно з референдумом щодо реформи сфери соціального житла у 2015 році. Згодом учасни_ці орендарських ініціатив разом з активіст_ками референдуму почали об’єднуватися під гаслом експропріації житла корпоративних орендодавців. 

Протягом багатьох років з’являлися різні ініціативи, які намагалися вирішити проблему з доступом до житла у Берліні. Ці спроби не давали належного результату, і в ході еспериментів і реконфігурацій активіст_ки вирішили об’єднатися у єдину велику структуру. Організація «Deutsche Wohnen & Co enteignen» виникла у 2018 році. Нашим завданням було експропріювати власність орендодавців, які володіють понад 3000 одиниць нерухомості. Для того, щоб винести це питання на загальноміський референдум, ми зібрали близько 4000 підписів мешкан_ок Берліна. У вересні 2021 року під час референдуму 56% людей підтримали ідею експропріації.

Як підвищувати спроможність вашого активістського руху?

Допомагайте людям самоорганізовуватися. Наприклад, у 2016-2019 роках ми почали підтримувати орендар_ок у різних районах для того, щоб вони створювали власні ініціативи для спротиву орендодавцям. Ми хотіли підштовхнути невеликі групи орендар_ок до створення своїх кампаній, які би згодом діяли автономно. Такий підхід допоміг нам значно розширити територію активностей.

Заручіться підтримкою широкої аудиторії . Окрім активних ініціатив орендар_ок, ми також мобілізували децентралізовану мережу районних спільнот і активіст_ок. Вони збирали підписи у різних частинах міста для того, щоби провести референдум. Ми тренували ці команди про те, як правильно пояснювати звичайним людям необхідність референдуму. Згодом також з’явилися додатки, які дозволяли людям дізнатися про те, який збір підписів сьогодні відбувається поблизу. Все це знизило бар’єр для участі у нашій ініціативі.

Знайдіть альтернативні шляхи залучення для тих груп людей, які не можуть брати участь в офіційних процедурах. У нашому випадку це були люди з інших країн, які живуть у Берліні, але не можуть голосувати під час референдума. У Берліні близько 25% орендар_ок — інозем_иці, які не мають легального права на участь у референдумі. Попри це, ми розуміли, що проблема доступу до житла є надзвичайно важливою для них. Ми почали проводити воркшопи про право на місто для того, щоб допомагати цим людям створювати власні організації і проблематизувати неінклюзивність легальних інструментів партисипації. Так ми розпочали англомовну частину кампанії, залучили англомовних людей, які мали досвід організації активістських рухів.

Такі різноманітні структури всередині основної кампанії дозволили нам залучити багатьох людей до ініціативи. Крім того, це допомогло учасни_цям розвинути нові, іноді неочікувані для них самих навички і забезпечило їхню довготривалу включеність у кампанію.

Розвивайте колективну турботу. Діяльність кампанії відбувалася також і під час карантину. В цей період ми особливо гостро відчули, наскільки важливою є підтримка і турбота всередині організації. Наприклад, робоча група, яка складалася з інозем_ок, утворилася у грудні 2020 року, напередодні зимового локдауну в Німеччині. Спершу більшість діяльності проходила онлайн. Ми розуміли, що недостатньо буде лише проводити тренінги і роздавати учасни_цям завдання. Ми розпочали практику регулярних «check-in», щоб надавати емоційну підтримку товариш_кам. Якщо ми помічали, що під час зустрічі хтось виглядає засмучено, ми телефонували їм і запитували, як у них справи. Ми також почали проводити сесії підвищення усвідомленості (consciousness raising) — феміністична практика з 1970-х, яка дозволяла жінками збиратися разом, ділитися власними досвідами та спільно їх аналізувати. Під час цих сесій ми ставили лише одне запитання і дозволяли всім говорити так довго, як вони хотіли. Ці та інші практики допомогли нам стати більш чутливими до індивідуальних потреб різних учасни_ць ініціативи. 
Турбота також була однією з основних тем, які ми просували через соціальні мережі. Нашою найпопулярнішою медіакампанією став ролик «So Berlin Remains Our Home». Головне повідомлення цього відео полягає у тому, що фінансіалізація житла блокує нашу можливість турбуватися про себе і тих, кого ми любимо, настільки, наскільки це потрібно.