Відновлення громад: що і як планувати

Спікер_ки:

• Ганна Бондар, народна депутатка України ІХ скликання, архітекторка;
• Сергій Захаров, заступник міського голови Маріуполя;
• Олена Швидка, сільська голова Іванівської громади;
• Др. Харіс Піплас, експерт із міського планування та розвитку, доктор наук Університету ETH Zurich;

Модераторка: Марія Грищенко, соціологиня.

Повномасштабна війна спричинила суттєві руйнування і втрати в багатьох містах і селах України. Громади зіштовхнулися з потребою не лише фізичного відновлення, але й оновлення пріоритетів свого розвитку в нових умовах. Водночас координація різних процесів і залучення допомоги вимагають належного планування за участі ключових стейкхолдерів.

У нових умовах держава встановлює і готує нові законодавчі регулювання і рекомендації, які створюють рамку для планування відновлення. З іншого боку, змін зазнають також документи, які загалом регулюють стратегічне планування, розробку містобудівної документації і будівництво, а також громадянську участь у цих процесах.

Марія Грищенко

Сьогодні ми поговоримо про зміни, які відбуваються в українському законодавстві стосовно процесів відновлення, а також познайомимося з досвідом громад у цій сфері. Також послухаємо про досвід балканських країн.

Відновлення Маріуполя і залучення громади до цього процесу

Сергій Захаров

Ми маємо дуже гіркий досвід знищення нашого міста — я на цьому багато зупинятися не буду, адже тут усі в контексті. Дякуючи тому, що в нас є багато друзів, багато партнерів, які поділяють нашу думку, ми почали розробку програми відродження Маріуполя, яку назвали «Mariupol Reborn». До того як розпочати це, ми відкрили в 17 великих містах України центри допомоги «Я — Маріуполь». Для нас кожен маріуполець, який знаходиться на території підконтрольній Україні потенційно той, хто повернеться в рідне місто. Ми постійно робимо опитування і послідовні кроки для допомоги маріупольцям. Крім гуманітарної чи фінансової допомоги ми даємо надію на те, що ми повернемось, ми віримо в це на 100 %. Програма Mariupol Reborn саме про це, про надію.

На період початку воєнної агресії місто нараховувало 540 тисяч мешканців і динамічно розвивалось. З початку повномасштабної війни десь 20–40 тисяч загинуло, 30–50 тисяч депортовано і приблизно 150 тисяч мешканців залишилось у місті. З будівель зруйновано 50 % і пошкоджено 90 %, місто в стані гуманітарної катастрофи.

Першим кроком відновлення є створення архітектурної та урбаністичної візії Маріуполя 2040, створення плану просторового розвитку. Другим кроком є оперативний план дій «Негайна відповідь». Зараз у нас є бюджет і команда, яка розуміє, що потрібно робити одразу після визволення. Ми плануємо заходити в місто маючи з собою спецтехніку, автобуси, тролейбуси, труби, підрядників, які готові відновлювати каналізаційну мережу, водогони тощо. Третій крок — оцінювання шкоди, збитків та потреб, на базі якої буде написана стратегія розвитку Маріуполя та створено фонд відродження міста. П’ятий крок — реалізація цієї стратегії. Дуже важливо, що на кожному кроці в нас є спілкування з нашими маріупольцями — воркшопи, опитування, обговорення, де ми маємо змогу отримати зворотній зв’язок у наших 17 центрах. Візію ми плануємо також обговорювати з мешканцями, а також з містами-побратимами.

До створення візії ми залучаємо експертів — архітекторів, які неодноразово були в Маріуполі і знайомі з його розташуванням, перевагами, іншими особливостями: Фулько Трефферс, Віктор Зотов, Сергій Родіонов, Вікторія Тітова. Чотири експертні групи запропонують робочі концепції відродження міста, кожна з акцентом на одному з чотирьох районів міста, які потім винесемо на обговорення. Фінальна концепція буде сформована після завершення обговорень. Історичний центр міста ми плануємо відновити, а також будемо обговорювати з мешканцями відновлення козацького поселення, яке існувало в Маріуполі.

Ми орієнтуємось та те, що після відновлення в Маріуполі буде приблизно 200 тисяч мешканців, у 2030 — орієнтовно 300 тисяч і на 2040 рік ми плануємо вийти на рівень 2021 року, приблизно 450 тисяч людей.

Марія Грищенко

Які зараз відбуваються зміни в законодавстві стосовно відновлення і що вони означають для громад?

Ганна Бондар

У 2022 році було прийнято законопроєкт 7282, він уже підписаний президентом і присвячений тому, що з’явився новий вид документації під назвою «Програма комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини)». Ще один прийнятий та ще не підписаний законопроєкт 5655, присвячений містобудуванню і відновленню міст. Сьогодні я б хотіла поговорити про законопроєкт 7282. Його суть у тому, що держава дає можливість на місцях розробляти документацію, яка не є містобудівною, але вміщує аналітичні дані щодо тих руйнацій, які були в області, а також щодо демографічних показників тощо. Не дивлячись на те, що закон не вимагає від органів місцевого самоврядування робити робочі групи або замовляти цю документацію, я б дуже просила залучати фахівців і мешканців до обговорення тез цієї програми, коли будете її розробляти й до прийняття зважених, довгострокових рішень. Зараз я бачу, що не завжди вистачає контактів або розуміння того, що треба залучати фахівців, які фактично відірвані від тих, хто приймає рішення. У нас є кілька хороших архітектурних платформ (Ro3kvit, Reset, CANactions, дуже активно працює Спілка архітекторів України), які спілкуються з іноземними організаціями й експертами, які можуть допомогти і принести в наші громади найкращі європейські практики. Досвід показує, що швидкі рішення не є сталими й економічно обгрунтованими, а з погляду стратегії навіть хибними — я б закликала керівників територіальних громад думати також про це. Законопроєкт передбачає, що програма відновлення має бути представлена до обговорення протягом 10 днів, але я закликаю залучати мешканців якомога раніше, на стадії постановки завдань, тоді програма буде набагато більш сталою.

Марія Грищенко

Є програма комплексного відновлення, план відновлення та нововведення в містобудівній документації. Яка між цими документами принципова різниця і на що варто звернути увагу?

Ганна Бондар

Програма комплексного відновлення, з якої безпосередньо виникає план заходів, не є містобудівною документацією і має допомогти проаналізувати руйнації, спрогнозувати й запланувати дії, пов’язані з руйнацією. Така програма може стати основою для розробки містобудівної документації, це перший аналітичний крок для розуміння, чи потрібно змінювати функції міста з огляду на руйнації, чи потрібно взагалі розробляти новий генеральний план, ДПТ тощо.

Є певна неузгодженість програми комплексного відновлення з іншими нормативними документами. З’явилися програми відновлення в Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності», вони більше націлені на територію і руйнацію нерухомого майна і є певні підзаконні акти в Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Зараз створено Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Вони намагаються створити єдину інформаційну систему, щось на кшталт містобудівного кадастру, аби зробити прив’язку всіх програм до безпосередньо територій для того, щоби пріоритетність виділення коштів на певні програми була очевидна і зрозуміла.

Іноземний досвід відновлення

Др. Харіс Піплас

Я хочу почати з демонстрації фото міста, у якому народився, це Сараєво. Місто свого часу зазнало руйнування і це було намагання не просто знищити інфраструктуру, але і стерти мультикультурну спільноту, яка проживала в місті. Я думаю, що позитивні та негативні уроки, які ми винесли з процесу його відбудови, можуть бути корисними для вас. Тоді було залучено багато міжнародних експертів із різними ідеями, однак не вистачало скоординованості з місцевим контекстом і це робило деякі проєкти не настільки ефективними, наскільки вони могли б бути. Коли ми говоримо про бойові дії в умовах міста, це про втрачені багатьма домівки, загибель людей, знищення зелених насаджень. Через 12 років після війни вийшов гід, який представив Сараєво як місто привабливе для інвестицій і прибуткового бізнесу. У деяких випадках відбулося не відновлення пошкодженого війною міста, а створення чогось іншого разом із поглибленням соціально-економічного розриву. Публічні місця, громадські простори були захоплені будівлями бізнес-класу. Таке може статися внаслідок неправильного підходу до відбудови.

Ми з колегами створили проєкт «Реактивація Сараєво», куди залучили експертів з Німеччини та Швейцарії, аби поговорити про те, як має виглядати ефективна стратегія реконструкції, подумати про те, як реактивувати місто. Можливо, йому не потрібно багато нових будівель, а достатньо реактивувати місця, які вже є. Ми залучали різні партнерства й різні підходи, аби актуалізувати, перезапустити контекст міста. На Венеційському бієнале було розроблено кілька варіантів того, як зберігати й консервувати певні будівлі, наприклад, музей революції. Ми зрозуміли, що нам потрібна екосистема партнерств.

Сам я займаюсь розробкою інтегрованих міських рішень, консультацією планувань. У Берліні ми маємо хаб, куди можуть приходити різні представники суспільства, стартапери, працівники міської влади й разом обговорювати питання інклюзивності та інші важливі питання, розуміти, які можуть бути конфлікти та побоювання. В інвесторів може бути одне бачення, в активістів — інше, в архітекторів — ще одне. Тому я закликаю вас шукати не тільки відмінності, але і спільні точки, те, на чому можна зійтися. Також ми розробили кілька цифрових інструментів, які допомогли нам спрогнозувати наслідки тих чи інших рішень і того, як це вплине на інфраструктуру міста. Щоби ми не просто на інтуіцію покладалися, а змоделювали ефект від певних трансформацій.

Берлін був зруйнований не тільки війною, але й розділенням стіною. У Західному Берліні були інші аспекти впливу, ніж у Східному. З 1940-х і до цього тисячоліття було побудовано дуже багато нових будівель, також багато зруйновано або знесено. Берлін відроджувався і перероджувався багато разів за останні сто років. Тепер ми намагаємося залучити людську компоненту до всіх цих процесів, щоб зрозуміти, хто живе в цьому місті, як люди визначають свій стиль життя, для чого вони використовують міську інфраструктуру. Це допомагає нам із перших кроків відповідати інтересам міських жителів. Після падіння стіни в Берліні був такий слоган «Зростати знову разом». Також було багато думок, що Берлін не потрібно об’єднувати, адже він такий різний. Щодо плану конкурсу, у якому взяло участь багато архітекторів, активістів, і метою якого було зробити щось, що дивиться в майбутнє. Багато років після тому ми намагаємося зрозуміти, що вдалося, а що — ні, як вплинули одна на одну західна і східна частини міста. Багато соціалістичних кварталів розпорошені містом. Там є своєрідна специфіка, і варто подивитися на них, поставивши у фокус людину, зрозуміти, що важливо для людей, які живуть там. Можна виконувати маленькі локальні проєкти, які роблять якесь місце цікавішим.

У Берліні й Сараєво є багато напівзруйнованих будівель, і це можна обіграти, вписати їх у ландшафт. Для цього потрібна аналітика, дослідження. Щоби зрозуміти, якими інструментами користуватись, яких експертів треба залучити. Також потрібно працювати з громадами, аби дійти якогось консенсусу, перш ніж починати процес відбудови. Я залучений до роботи над кейсом Макарова. Ми працюємо з людьми, оцінюємо потреби в допомозі, координації, навчанні, збираємо думки.

Досвід відновлення Іванівської громади

Олена Швидка

Активні бойові дії тривали на території всієї Іванівської територіальної громади, пошкоджень зазнали 1697 будинків, 226 з них зруйновано повністю. Жодний об’єкт інфраструктури не залишився в тому вигляді, у якому перебував до війни. Уся територія була замінована. Після завершення окупації ми організували гуманітарний штаб. Спочатку з допомогою волонтерів ми почали прибирати вулиці, потім — домогосподарства. Згодом сформувалася ГО «Repair together». Від прибирання ми перейшли до ремонту будинків і разом із БУР почали будувати нові. Коли розпочалися процеси відбудови в громаді, люди, що виїхали за кордон, почали повертатися. Багатоквартирні будинки допоміг відновити Добробат. Для однієї із сімей благодійники придбали модульний будинок, однак цей досвід виявився негативним: у будинку все підв’язано до електрики, яка не завжди є, також він не справляється із сирістю.

ГО «Repair together» розбирає завали на місці зруйнованих будинків

Зараз нам допомагає з відбудовою велика кількість організацій, а мешканці залучають до процесу друзів, родичів. У таких маленьких населених пунктах, як наш, дуже важливо було показати людям, що житло може бути відремонтоване і відновлене, аби вони не їхали за кордон, а залишалися вдома. Також ми проводили опитування, аби визначити, що з комунального майна треба відбудувати найшвидше, громада згуртувалась у виборі, що це мають бути школи. Ми як сільська рада виплачували працівникам освітніх закладів влітку зарплату, а вони робили ремонт. У вересні ми змогли відкрити три опорні школи. Далі відновили амбулаторії. Для людей, які залишилися зовсім без даху над головою, скоро встановимо модульне містечко в одному із сіл нашої громади. Маємо також труднощі зі складанням актів пошкоджень, адже для цього потрібні архітектори, яких громада не має і коштів для їхнього залучення теж.