Анонс події

У межах проєкту «Не залишити нікого осторонь: громадська участь для планування відновлення громад» аналітичний центр Cedos пропонував 10 територіальним громадам допомогу з учасницького планування відновлення і розвитку та пошуку рішень для актуальних викликів. Громади, які взяли участь у проєкті, були відібрані у межах відкритого конкурсу, який відбувся у березні 2023 року.

У межах проєкту протягом травня-жовтня 2023 року з відібраними громадами працювали команди експертів і експерток у сфері залучення жителів та жительок, проведення досліджень, просторового та стратегічного розвитку, роботи зі спадщиною, освіти, соціального захисту, житла та міського планування.

У четвер, 30 листопада, з 14:00 до 16:00 за київським часом запрошуємо на підсумкову конференцію в межах проєкту «Не залишити нікого осторонь: громадська участь для планування відновлення громад». Під час події експертки проєкту представлять результати роботи з відібраними громадами, а представниці Сергіївської та Косівської громад поділяться досвідом залучення мешканок і мешканців до розробки програми комплексного відновлення й комплексного плану просторового розвитку у межах проєкту.

Вітальне слово

  • Таміла Коноплицька, радниця з моніторингу Програми «U-LEAD з Європою»;
  • Іван Вербицький, директор аналітичного центру Cedos.

Учасниці й учасники конференції

  • Марія Грищенко, соціологиня, експертка у сфері учасницького планування, ключова експертка проєкту;
  • Дарина Пирогова, соціологиня, дослідниця, консультантка у сфері стратегічного розвитку та залучення громадськості, експертка проєкту;
  • Аліна Хелашвілі, аналітикиня Cedos, експертка проєкту;
  • Олеся Шевчик, головна архітекторка, заступниця начальника відділу житлово-комунального господарства, будівництва та архітектури Косівської громади Івано-Франківської області;
  • Ірина Гринь, начальниця відділу економічного розвитку та інвестицій Сергіївської громади Полтавської області.

Модераторка — Олена Сирбу, старша аналітикиня Cedos, координаторка проєкту «Не залишити нікого осторонь: громадська участь для планування відновлення громад»

Подія відбудеться онлайн у Zoom. Для того, щоби взяти участь події та мати змогу приєднатися до дискусії, будь ласка, зареєструйтесь за посиланням: https://forms.gle/C58C8v2qVzkiveKN7

Ця подія відбудеться за підтримки Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Польщі, Данії та Словенії. Зміст цієї події є виключною відповідальністю її учасників та не обов’язково відображає позицію Програми «U-LEAD з Європою», Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Польщі, Данії та Словенії.

Відео події

Конспект події

У межах проєкту «Не залишити нікого осторонь: громадська участь для планування відновлення громад» протягом травня-жовтня 2023 року з відібраними громадами працювали команди експертів і експерток у сфері залучення жителів та жительок.

Конференція мала на меті підсумувати досягнення в межах проєкту. Під час події експертки проєкту представили результати роботи з відібраними громадами, а представниці Сергіївської та Косівської громад поділилися досвідом залучення мешканок і мешканців до розробки програми комплексного відновлення і комплексного плану просторового розвитку.

Вітальне слово:

  • Таміла Коноплицька, радниця з моніторингу Програми «U-LEAD з Європою»;

Учасниці й учасники конференції:

  • Марія Грищенко, соціологиня, експертка у сфері учасницького планування, ключова експертка проєкту;
  • Дарина Пирогова, соціологиня, дослідниця, консультантка у сфері стратегічного розвитку та залучення громадськості, експертка проєкту;
  • Аліна Хелашвілі, аналітикиня Cedos, експертка проєкту;
  • Олеся Шевчик, головна архітекторка, заступниця начальника відділу житлово-комунального господарства, будівництва та архітектури Косівської громади Івано-Франківської області;
  • Ірина Гринь, начальниця відділу економічного розвитку та інвестицій Сергіївської громади Полтавської області.

Модераторка — Олена Сирбу, старша аналітикиня Cedos, координаторка проєкту «Не залишити нікого осторонь: громадська участь для планування відновлення громад».

Таміла Коноплицька

радниця з моніторингу Програми «U-LEAD з Європою»

Участь громадян у процесах прийняття рішень забезпечує прозорість діяльності органів місцевого самоврядування. Громадяни відчувають себе залученими до життя громади та мають підвищений рівень відповідальності за те як, функціонує громада.

Після початку повномасштабного вторгнення відбулися значні зміни в складі населення громад. Наприклад, внутрішньо переміщених осіб потрібно залучати до життя громад.

Програма «U-LEAD з Європою» надає підтримку для розвитку громад. Ми проводимо навчання, консультуємо, надаємо інформаційну підтримку, також підтримуємо співробітництво громад як всередині країни, так і на міжнародній арені. Є також і посилення співпраці органів місцевого самоврядування і громадськості в навчальних програмах.

Громадяни мають ділитися історією успіху між собою, тому цей проєкт є важливим, є конкретні приклади та результати.

Марія Грищенко

соціологиня, експертка у сфері учасницького планування, ключова експертка проєкту

Проєкт «Не залишити нікого осторонь: громадська участь для планування відновлення громад» спрямований на посилення місцевого самоврядування через залучення мешканців громад. У нашому онлайн-курсі є серія відео, де ми піднімаємо питання, як побудувати кризову комунікацію для спільного вирішення проблем, а також стало й послідовно працювати з громадами.

Із 70 заявок, які ми отримали в межах відкритого конкурсу, ми відібрали 10 громад. Ми намагалися відбирати за принципом, щоб у них були різні як стратегічні, так і проєктні запити. Також намагалися оцінити з погляду необхідності посилення спроможності так, щоби були і громади, які мають великий досвід залучення, так і з незначним досвідом.

З кожною громадою працювали два експерти або експертки з залучення. Під час знайомства з громадою експерти проводили оцінку потреб громади у залученні жителів і жительок до реалізації конкретного проєкту, наприклад, програми або стратегії, над якими громада працює або планує працювати. Експерти також визначали ключові виклики та обмеження, пов’язані із залученням жителів і жительок. Одним з ключових етапів роботи експертів була розробка плану залучення жителів і жительок та інших зацікавлених сторін до розробки та впровадження проєкту у громаді, а також проведення декількох подій з залучення жителів і жительок. Наприкінці своєї роботи експерти підготували короткі рекомендації щодо налагодження процесу участі та залучення жителів і жительок у громаді.

Ми працювали по таким ключовим напрямам щодо залучення до:

  • розробки програм комплексного відновлення;
  • розробки ТЗ для розробки Комплексного плану просторового розвитку;
  • програма розвитку міської мобільності;
  • оновлення стратегії розвитку громади;
  • розробки програми або стратегії для активізації молоді у громаді;
  • відновлення зв’язків та взаємодії з активними мешканцями та мешканками;
  • розбудови молодіжної політики в громаді

У процесі роботи ми зіштовхнулися з такими викликами:

  • безпекові ризики;
  • брак людського капіталу: відсутність відповідальних або компетентних за залучення осіб в органах місцевого самоврядування;
  • складність планування в умовах воєнної загрози;
  • необхідність розібратися та комунікувати нові та складні документи, які треба розробляти одночасно, наприклад, комплексний план просторового розвитку або програма комплексного відновлення;
  • брак досвіду прийняття рішень на основі результатів залучення;
  • вплив війни на можливість участі та спроможність говорити про майбутнє;
  • важливість врахувати нові обставини життя стейкхолдерів, поява нових стейкхолдерів для громади;
  • залучення потребує більше часу та підготовки;
  • вплив сезонності на активність участі;
  • невизначеність майбутнього ставить під ризик можливість реалізації результатів залучення, що негативно впливає на довіру до самого інструменту участі.

Дарина Пирогова

соціологиня, дослідниця, консультантка у сфері стратегічного розвитку та залучення громадськості, експертка проєкту

Є три основні виклики, які я часто зустрічаю, коли консультую громаду:

  1. На громадську консультацію прийде мало людей. Краще знизити планку тому, що залучити всіх неможливо. Це нормально, що приходять зацікавлені. Також треба враховувати, що особисті запрошення працюють найкраще.
  2. На громадській консультації будуть суперечки. Треба прийняти, що суперечки можуть траплятися, до них потрібно бути готовими. Варто навчатися навичкам модерації та ефективної комунікації. Обговорення в малих групах — завжди більш безпечний формат.
  3. Громадська консультація — формальність, все одно нічого не зміниться. Для того, щоби переконати людину, потрібно чітко окреслювати питання для консультування, пояснювати, як будуть опрацьовуватися пропозиції. Можна додавати нотку неформальності.

Залучення — це хороший ресурс, важливий для формування довіри. Це може допомогти органам місцевого самоврядування усвідомити, що активіст або волонтер не є ворогом, а — партнером, який може помічати певні недоліки. Особливо формування довіри важливо під час війни.

Потрібен деліберативний підхід — спочатку інформування та роз’яснення предмету залучення. Я рекомендую в заході із залученням, який триває 2–3 години, першу частину присвячувати тому, щоби розповісти про конкретне рішення або документ, який ви плануєте прийняти або розробити, наприклад, програму комплексного відновлення чи комплексний план просторового розвитку.

Залучення треба робити регулярно. Також варто комбінувати методи, щоби були і воркшопи, й опитування, і світові кафе [детальніше про інструменти і приклади залучення читайте у посібнику «Як залучати мешкан_ок до прийняття рішень у громадах: огляд прикладів»]. Можна організовувати заходи з іншими громадами.

Залучення — це робота. Вона двостороння і стосується як службовців, так і населення. Буває, що само залучення ширше, ніж планували, населення може надати більш вузькі поради. Це привід зібрати більше інформації про якісь побутові моменти. Залучення мешканців — це ресурс, а не проблема.

Аліна Хелашвілі

аналітикиня Cedos, експертка проєкту

У цьому проєкті я працювала з двома громадами на окупованих територіях. Білокуракинська громада:

  • селищна громада Луганської області
  • об’єдналися у 2015 році, 38 населених пунктів
  • Населення близько 15 тис.осіб станом на 1 січня 2022 року
  • У березні 2022 року територія була повністю окупована Росією
  • Більша частина населення перемістилася до інших регіонів
  • У Житомирській області створили Координаційний центр для підтримки ВПО

Громада мала до нас ключеві два запитання:

  • Як підтримати ВПО з Луганщини, які мешкають у Житомирській області?
  • Як підтримати та згуртувати ВПО з Білокуракинської громади?

Через ці питання громада хотіла спланувати заходи підтримки, щоби вони були найбільш корисними. Треба було залучити населення для планування підтримки й цих заходів. Ми навчили громаду, як організувати опитування. Нам вдалося з’ясувати нагальні потреби ВПО та шляхи задоволення цих потреб, окреслити подальший план роботи громади для допомоги ВПО. А також ми організували початок співпраці органів місцевого самоврядування та Ради ВПО, активізували роботу Ради ВПО.

Перед нами постало декілька викликів. Перший полягав у тому, що наша аудиторія розширилася. Перед нами були не тільки ВПО з нашой громади, а і ВПО з області, які перемістилися в той же регіон та люди, які не змогли виїхати з тимчасово окупованої території. На жаль, ми не можемо залучати людей, які мешкають на тимчасово окупованих територіях.

Коли ми говоримо про залучення, потрібно враховувати, що люди опинилися в різних умовах. Ми використали офлайн-формат, щоби залучити тих, хто мають змогу наживо долучитися до зустрічей, зокрема проживають у Житомирській області, а також для тих, хто не мають доступу до інтернету. Водночас ми використали онлайн-методи для тих, хто від нас далеко, наприклад, опитування через Google форму. Ми також адаптували офлайн-методи під можливості технологій, коли організовували дистанційну стратегічну сесію. Крім цього, ми пропонували поєднувати офлайн- та онлайн-формати, наприклад, для частини людей зробити події наживо, а для інших — дистанційно.

Нам потрібно було побудувати мережу ВПО, щоб люди могли один з одним підтримувати комунікацію, залучити тих, хто залишився поза онлайн-методами та перетворити громадську участь на регулярний процес.

Ще одним викликом стало те, що напрям нашой роботи теж став подвійним. По-перше, у громади була потреба у допомогти переселенцям інтегруватися в нову громаду, а тому ми включали в опитування питання про працевлаштування. А по-друге, для органів місцевого самоврядування важливо підтримувати згуртованість ВПО з громади, збереження контактів та ідентичності. Це стане одним з ключових аспектів при плануванні повернення у громаду після деокупації.

Останній виклик — це брак людських ресурсів. Для подолання проблеми ми прагнули шукати додаткові ресурси, а саме:

  • Опанування методів залучення фахівчинями або фахівцями різних напрямів
  • Створення та співпраця з дорадчими органами
  • Залучення зовнішніх експерток або експертів, співпраця з неурядовими організаціями

Олеся Шевчик, головна архітекторка, заступниця начальника відділу житлово-комунального господарства, будівництва та архітектури Косівської громади Івано-Франківської області

Наша Косівська громада була створена в рамках адміністративно-територіальної реформи у 2020 році. Вона має 14 рад, що об’єдналися, 15 населених пунктів. Площа громади — 348,19 км 2, кількість населення — 32 821 осіб, адміністративний центр — місто Косів, більша частина території — гори, вкриті лісом.

Наша місцевість є дуже цікавою для туристів. А після повномасштабного вторгнення в нас багато внутрішньо-переміщених осіб. Хоча наша громада молода, у нас багато досвіду із залученням населення.

У рамках проєкту здійснено заходи із залучення жителів та жителек громади до формування завдання на розробку Комплексного плану просторового розвитку території Косовської територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області.

Ми використали декілька способів залучення громадськості:

  • Проведено онлайн-опитування за допомогою Google-форми. 61 одна особа взяла участь в онлайн-опитуванні, з них 56 % жінки, 44 % — чоловіки. Вік опитанних від 12 до 64 років.
  • У стратегічної сесії у форматі «Світове кафе» взяли участь 31 мешканець громади, які представили різні населені пункти та професійні/соціальні групи.
  • Проведено консультації зі старостами старостинських округів, які окреслили потреби в розподілі території кожного населеного пункту.

Ірина Гринь

начальниця відділу економічного розвитку та інвестицій Сергіївської громади Полтавської області

Сергіївська територіальна громада має населення 2735 осіб, 342 ВПО, 13 населених пунктів. Економіка громади має промислово-аграрницьку спеціалізацію. Ми залучили жителів до написання Стратегії розвитку Сергіївської сільської територіальної громади та розробки Генеральних планів.

У межах проєкту ми вибрали Програму комплексного відновлення Сергіївської сільської територіальної громади. Цей документ є порівняно новим. З появою великої кількості ВПО в нас з’явилися нові можливості й нові виклики. Ми вирішили спочатку провести опитування та обговорення, потім написати сам проєкт та винести його на додаткове обговорення. В онлайн-опитування участь взяло близько ста осіб і ми побачили, які проблеми є в нашой громади. Ми також провели громадські консультації у форматі світового кафе. Ми зацікавлені в інвестиціях і отримали дуже багато пропозицій щодо залучення.

Ми провели неформальне опитування мешканців громади на літньому гастрономічному фестивалі щодо пропозицій проєктів. На цьому фестивалі була організація «Будуємо Україну Разом».

Нам вдалося покращити розуміння потреб мешканців громади, залучити представників різних груп населення, розробити програму комплексного відновлення. Але нам не вдалося залучити більше жителів із прилеглих сіл, провести захід з інклюзивним доступом.