Ще на початку червня Міністерство освіти і науки (МОН) заявило, що з 1 вересня навчання у закладах освіти буде відновлено офлайн у регіонах, де це дозволятиме безпекова ситуація. Який наразі рівень готовності та які умови для початку навчання офлайн?

За дорученням Президента та Кабінету Міністрів, Міністерство внутрішніх справ (МВС) ініціювало проєкт «Безпечне освітнє середовище», у рамках якого були заплановані різного роду активності, зокрема з МОН:

  • інспектування навчальних закладів представни_цями МВС, Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та освітянами для перевірки забезпечення безпечних умов для навчання;
  • розробка «Абетки з безпеки для школяра середньої школи» та відповідного мобільного додатку;
  • розміщення у кожній школі інформаційних стендів, на яких у яскравій та доступній формі буде викладено основні правила поведінки дітей в умовах воєнного стану;
  • участь представни_ць МВС у серпневих педагогічних конференціях, де разом з вчитель_ками обговорять спільні дії щодо гарантування безпеки освітнього процесу;
  • проведення МВС на початку навчального року Єдиного уроку з безпеки за участю працівни_ць МВС – пожежників та поліцейських, на якому дітям розкажуть про основні правила поведінки в умовах небезпеки;
  • чергування біля навчальних закладів патрульних Національної поліції з метою створення безпечних умов для неповнолітніх, профілактики правопорушень, зокрема і порушень ПДР з боку воді_йок.

Представниця МВС зазначала, що школи, які не відповідатимуть вимогам безпеки, не зможуть розпочати навчальний рік офлайн.

У липні МОН надали лише загальні роз’яснення щодо умов та різних форматів початку нового навчального року. Відповідно до них, зокрема, спочатку мали бути призначені та проведені комісії з обстеження закладів освіти на предмет готовності до навчання. Потім мали обрати форму організації освітнього процесу: очну, дистанційну або змішану. У разі очного навчання мають бути розроблені шляхи евакуації, забезпечення укриття та усього необхідного в ньому, проведення тренінгів з учасни_цями освітнього процесу щодо дій у разі повітряної тривоги. Також у МОН опублікували інформацію щодо дій вчитель_ок у разі повітряної тривоги під час очного навчання. Водночас немає інформації щодо того, як діяти вчитель_кам під час повітряної тривоги, якщо навчання відбувається онлайн. Дистанційний формат навчання рекомендується запроваджувати, зокрема, в закладах освіти на територіях бойових дій та тимчасово окупованих територіях. 

За словами міністра освіти і науки, батьки можуть обирати форму навчання для своїх дітей. Для тих, хто обере навчання у дистанційному форматі, планують створювати окремі онлайн-класи. Також у кожній школі рекомендували провести опитування серед батьків щодо бажаної форми навчання.

За даними опитування, яке проводила Державна служба якості освіти серед батьків та вчитель_ок у серпні 2022 року, половина опитаних вважали, що навчання має розпочатися онлайн з 1 вересня. Опитування проводилось в усіх регіонах України, але не є репрезентативним, а його результати не можуть бути узагальнені для всієї України. Думки щодо формату навчання відрізнялися залежно від регіону. На заході більше третини батьків і вчитель_ок вважали доцільним відновити навчання в офлайн режимі і стільки ж обрали варіант онлайн навчання (трохи менше третини обирали варіант «важко відповісти»). Натомість, в інших регіонах України, навпаки, більш ніж половина батьків і вчитель_ок обирали варіант онлайн навчання. На думку майже половини батьків та вчитель_ок, у їхніх областях недостатній рівень безпеки для відновлення офлайн навчання. Дуже схожі результати показало нерепрезентативне опитування, проведене Службою освітнього омбудсмена: 62% батьків погодились, що варто розпочати новий навчальний рік дистанційно та майже стільки ж вказали, що обрали для своїх дітей дистанційний формат навчання. Водночас, 15 серпня міністр освіти Сергій Шкарлет заявив, що 50% батьків виступають за офлайн навчання, не вказавши джерело таких даних.

Які можливі переваги відновлення офлайн навчання?

Відновлення повноцінного офлайн навчання може сприяти зменшенню освітніх втрат, які посилюються унаслідок дистанційного навчання. Ще у 2021 році Світовий банк дослідив і узагальнив досвід дистанційного навчання під час пандемії коронавірусної хвороби у 157 країнах, прийшовши до висновків, що освітні втрати становили від 0,3 до 0,9 шкільного року. Окрім цього, офлайн навчання сприяє соціалізації уч_ениць, дає можливість повноцінно комунікувати уч_еницям і вчитель_кам та засвоювати навчальні матеріали. Однак, це можливо лише в умовах гарантування повноцінних безпечних умов освітнього процесу.

Окрім цього, дистанційне навчання дітей може збільшувати навантаження на батьків. Також, якщо батьки працюють дистанційно і дитина вчиться дистанційно, або у сім’ї кілька дітей, можуть виникати проблеми з нестачею технічних засобів. У безпечніших регіонах, наприклад, у західних областях, особливо у невеликих населених пунктах, які розташовані далеко від зони бойових дій, початок навчання у змішаній формі або офлайн може бути доцільним за умови, що приміщення закладів освіти не використовуються для розміщення людей, які були вимушені тікати від війни й не мають інших варіантів, де жити. 

Які можливі ризики відновлення офлайн навчання? 

Належно оснащені укриття у закладах освіти, які відповідають усім вимогам ДСНС, є однією з умов відновлення офлайн навчання. Якщо ж у школі такого укриття немає, його потрібно забезпечити поруч із закладом освіти. Водночас, за оцінкою МВС станом на початок серпня, за місяць до початку навчання, лише 30% шкіл по всій Україні були готові до офлайн навчання. Заступник міністра освіти і науки Олексій Шкуратов також заявив, що за результатами перевірок, до офлайн навчання готові лише 36% шкіл. Водночас, за його словами, ситуація у регіонах варіюється від 20 до 70%. Це свідчить про те, що напередодні початку навчального року у деяких областях дуже мала кількість шкіл готова до офлайн навчання. 

Різну готовність шкіл у різних регіонах можна прослідкувати із повідомлень на сайті МОН та обласних військових адміністрацій. Наприклад, на Черкащині ще станом на кінець липня до офлайн навчання були готові 78% шкіл, а у Львівській області – лише 26%. Можна припустити, що така велика різниця між областями може бути зумовлена також різними підходами до визначення готовності. 

У липні МОН повідомляло, що 75% шкіл Києва були готові до початку навчального року в офлайн режимі. Водночас, за свідченнями народного депутата Романа Грищука, на середину серпня у Солом’янському районі жодна зі шкіл не відповідала на 100% умовам ДСНС, а більшість не мала достатньо місць в укриттях для перебування всіх учасни_ць навчального процесу. 

Станом на середину липня, у закладах освіти продовжували проживати близько 40 тисяч ВПО. Аби розпочати навчання очно, їх необхідно було переселити в інші місця. Евакуйовані люди можуть проживати також у закладах вищої освіти або студентських гуртожитках. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій наголошувало на неприпустимості виселення ВПО без забезпечення альтернативного житла. Так, начальник Львівської обласної адміністрації заявляв, що одним з їхніх пріоритетів є пошук місць для тривалого проживання ВПО.

Організація безпечних умов навчання повністю покладена на керівни_ць закладів освіти. МОН надав лише загальні рекомендації щодо організації навчального процесу у школах, наголосивши, що керівни_ць закладів освіти мають поінформувати про особисту відповідальність за забезпечення безпечного середовища у закладі освіти. Державна служба якості освіти також рекомендувала керівни_цям та засновни_цям шкіл (у випадку державних шкіл йдеться про територіальні громади) забезпечити облаштування укриття, здійснити інформаційні заходи щодо мінної безпеки, розробити схему евакуації та алгоритм дій працівни_ць та уч_ениць. Однак, роз’яснень та методичних рекомендацій щодо безпечних умов навчання для керівни_ць закладів освіти публічно надано не було.

Фінансова відповідальність за облаштування та ремонти укриттів покладається на місцеві бюджети, які через війну можуть бути недостатньо наповненими. Навесні вчитель_кам могли навіть не виплачувати надбавок та зараховувати простій через брак коштів. У такій ситуації можливості багатьох органів місцевого самоврядування профінансувати ремонти в укриттях виглядають сумнівними. 

Більшість рекомендацій та вимог, які опубліковані наразі, стосуються дошкільних закладів та закладів загальної середньої освіти. У МОН заявляли, що університети також, за можливості, мають вийти на офлайн навчання. Водночас, рекомендацій щодо організації безпечних умов навчання чи інформації про перевірки укриттів для закладів вищої освіти міністерство не публікувало. Зведеної публічної інформації щодо готовності закладів вищої освіти до офлайн навчання, окрім повідомлень на сайтах самих університетів, також немає.

Чого все ще бракує?

  • Роз’яснень щодо інших аспектів організації освітнього процесу: яким чином уч_ениці, які перебувають за кордоном, зможуть долучатися до навчання в школах, у яких відновилось офлайн навчання; яким чином працювати вчитель_кам, які виїхали за кордон, якщо школа в Україні відновила офлайн навчання.
  • Інформаційної кампанії щодо освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема, матеріалів для тренінгів і навчальних матеріалів для вчитель_ок, керівни_ць закладів освіти, батьків, дітей про дії під час повітряної тривоги, евакуацію тощо.
  • Курсів для вчитель_ок, які були б спрямовані на навчання правилам поведінки у кризових ситуаціях.
  • Рекомендацій щодо організації освітнього процесу офлайн у закладах вищої освіти. Згідно із законодавством, ці заклади є автономними і самостійно визначають форму навчання. Однак, у разі, якщо у закладі вирішили відновити навчання офлайн, керівництво та викладацький персонал можуть потребувати рекомендацій щодо організації освітнього процесу в умовах воєнного стану.

Підготовлено в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку впроваджує Міжнародний фонд «Відродження» за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Думки та позиції, викладені у цій публікації, не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні та Міжнародного фонду «Відродження».