- Методологія рейтингу прозорості університетів
- Результати
- Візуалізація результатів рейтингу прозорості університетів – 2016
Рейтинг прозорості університетів є одним із багатьох механізмів забезпечення якості вищої освіти. Ми показуємо, наскільки університети готові бути відкритими та інформувати власних студентів і викладачів, а також широку громадськість, про власну політику через свої сайти. Ми укладаємо цей рейтинг з метою віднайти найкращі практики серед українських університетів та всередині кожного університету серед різних факультетів та кафедр, аби поширити ці практики на якомога більше веб-сторінок українських вишів. Відкритість інформації не є запорукою високої якості освіти, проте вона є необхідною умовою для усвідомленого вибору абітурієнтів, студентів та викладачів.
Нижче ми зібрали відповіді на основні запитання, які допоможуть зрозуміти, чим є та чим не є рейтинг прозорості університетів.
Чому ми оцінюємо саме інформування та прозорість?
Доступ до інформації слугує основою для впровадження дієвих механізмів забезпечення якості освіти. Цей чинник набирає ще більшої ваги за умов децентралізації, що розпочалася у системі вищої освіти України. Ми переконані, що автономію університетів повинна супроводжувати прозорість та відкритість для викладачів, студентів, абітурієнтів та широкої громадськості. Власне, доступ до інформації став одним із 10 стандартів внутрішнього забезпечення якості вищої освіти (ESG), які були затверджені на останній конференції міністрів освіти країн Європейського простору вищої освіти. Володіючи інформацією про навчальні програми, абітурієнти та студенти здатні зробити більш зважений вибір щодо свого майбутнього фаху. Фінансова прозорість — це запорука довіри суспільства і, що важливо для майбутнього розвитку, донорів та меценатів. Адміністративна прозорість є підвалиною для поширення інформації про права та обов’язки усіх учасників освітнього процесу, боротьби з порушенням їхніх прав, корупцією, кумівством та непотизмом. Національне опитування студентів, проведене у лютому 2016 року компанією Gfk на замовлення CEDOS, показало, що сайти університетів були джерелом інформації під час вибору ВНЗ для 56% теперішніх студентів. Цей показник має тенденцію до зростання. Нові покоління вступників будуть дедалі більше спиратись на сайти університетів, обираючи свою майбутню спеціальність та ВНЗ. У таких умовах сайт стає стратегічно важливим інструментом інформаційної політики, за допомогою якого ВНЗ має змогу знаходити абітурієнтів, які відповідають вимогам університету. Водночас згадане опитування показує, що 59% студентів відчували брак інформації під час вибору університету. У питанні множинного вибору найбільше відповідей набрала нестача інформації про перспективи працевлаштування (22%), бази та можливості практики (18%), програми міжнародних обмінів (16%) та інформації про сам зміст програм і дисциплін (15%), кваліфікацію викладачів (13%). Такі дані та рекомендації ESG, як теоретичні підвалини, спонукали аналітичний центр CEDOS провести дослідження інформативності сайтів ВНЗ.
Як та коли ми проводили дослідження?
Протягом лютого-липня 2016 року ми здійснили контент-аналіз інформації, оприлюдненої на офіційних сайтах університетів їхніх факультетів та кафедр, та відповідей на інформаційний запит. Було обрано 6 складових (індикаторів), за якими виставлялись оцінки: адміністративна, фінансова прозорість, стратегічний план розвитку, інформація про можливості працевлаштування для випускників, інформація про можливості міжнародного обміну та інформування про зміст навчання. Ці складові були поділені на понад 40 окремих параметрів, які детально описані у методології. Ми свідомо не публікували цьогорічний рейтинг під час вступної кампанії, щоб не впливати на вибір абітурієнтів, адже на сьогодні ми не маємо підтверджених даних про кореляцію між наповненістю сайтів ВНЗ та рівнем якості освітніх програм у цьому ВНЗ. Хоча ми пов’язуємо інформативність сайтів із створенням необхідних умов для забезпечення якості освіти, про що детальніше написано нижче.
Чи рейтинг охопив усі ВНЗ?
Дослідження охопило усі державні та комунальні університети, академії та інститути, окрім вишів силових структур, які мають специфічний режим доступу до інформації. Загалом мова йде про 186 вищих навчальних закладів, в яких навчається 1,25 млн студентів, тобто понад 91% усіх студентів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівня акредитації за старою класифікацією.
За результати дослідження кожен ВНЗ отримав на свої офіційні електронні скриньки індивідуальні рекомендації для покращення інформативності своїх веб-сторінок, в яких були виокремлені як сильні, так і слабкі сторони сайтів кожного університету.
Чи означає висока позиція університету у рейтинзі, що якість освіти в ньому вища, ніж в тих університетах, які знаходяться нижче?
Такої безпосередньої залежності рейтинг не показує. Висока позиція в рейтинзі, зокрема, за індикаторами Зміст навчання, Перспективи працевлаштування та Міжнародні обміни, означає, що університет намагається розповісти громадськості, абітурієнтам та студентам про свої навчальні програми, очікувані результати вивчення дисциплін, викладачів та можливі бази практики, можливе працевлаштування після випуску та шанси повчитись за обміном за кордоном. Доступ до цієї інформації не гарантує високої якості освітніх програм, однак він є необхідною передумовою для появи ефективних механізмів її забезпечення, а також дає можливість абітурієнтам більше дізнатись про навчання, яке їх очікує, та зробити більш свідомий вибір.
Чи означає високе місце ВНЗ у рейтинзі, що в університеті немає корупції чи хабарництва?
Такої безпосередньої залежності рейтинг не показує. Місце в рейтинзі, зокрема, по індикатору Фінансова прозорість, демонструє, наскільки виш регулярно та в якому обсязі публікує на власному сайті інформацію про розподіл заробітної плати, включно з усіма можливими надбавками та доплатами, вартість своїх освітніх та інших послуг тощо. Наявність цієї інформації у відкритому доступі не гарантує відсутність корупції, однак робить можливим контроль за фінансовою політикою університету та знижує шанси приховати прояви корупції.
Чи означає високе місце університету у рейтинзі, що його керівництво проводять прозору адміністративну політику?
Такої прямої залежності рейтинг не показує, адже ми не досліджували власне процеси прийняття рішення. Натомість висока позиція говорить про можливість безперешкодно знайти основні положення, які регламентують права та обов’язки адміністрації, викладачів та студентів, інформацію про склад керівних органів, звітність керівництва та оголошення про відкриті вакансії в університеті. Доступність цієї інформації є необхідною умовою відстеження правомірності тих чи інших рішень керівництва університетів. Також доступність цієї інформації сприяє поінформованості студентів та викладачів про їх права та обов’язки. У свою чергу, обізнаність про права є першою передумовою для їх захисту.
Чи можна порівнювати рейтинги 2015 та 2016 року?
Рейтинг 2015 року охоплював лише ВНЗ, які мають статус національного, натомість рейтинг 2016 року охопив усі державні та комунальні університети, інститути та академії. Також відрізняється приблизно половина параметрів, які оцінювались. Таким чином, порівняння можна проводити лише серед ВНЗ, які мають статус національних, та в рамках індикаторів Зміст навчання та Стратегічне планування.
Хто є авторами проекту?
Авторами та виконавцями проекту є команда аналітичного центру CEDOS.
Методологія та загальна редакція: Єгор Стадний
Моніторинг: Тетяна Жерьобкіна, Мар’яна Кавценюк, Марія Куделя, Єгор Стадний
Візуалізація: Наталя Онищенко
Переклад: Ірина Шевченко
Хто фінансує проект?
Дослідження здійснювалось в рамках проекту “Ініціативи з розвитку українських аналітичних центрів” Міжнародного фонду “Відродження”(IRF) у співпраці з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF), за фінансової підтримки посольства Швеції в Україні (SIDA).