Вступ

З початком повномасштабної російської агресії проти України, що розпочалася 24 лютого 2022 року, українське суспільство стикнулося з масштабною житловою кризою. За оцінками міжнародних організацій, станом на осінь 2022 року в Україні було пошкоджено або зруйновано близько 817 00 житлових будинків. Втрати у секторі житла склали близько 20% усіх інфраструктурних втрат. За даними Міжнародної організації з міграції, наприкінці жовтня 2022 року 6,5 мільйонів людей в Україні стали внутрішньо переміщеними особами. 

Одним з ключових питань відновлення від наслідків війни є питання житла. Воно стосується не лише фізичної відбудови інфраструктури, але й переосмислення пріоритетів і цілей житлової політики в Україні. Її головним завданням є забезпечення даху над головою для людей, які не мають житла. Наступним кроком має стати комплексна реформа житлової політики, що включатиме як оновлення законодавства, так і розвиток альтернативних до ринкових способів забезпечення житлом, зокрема соціального житла. Для того, щоби цей процес розпочався, потрібна злагоджена робота як національних, так і місцевих органів влади, а також співпраця між громадянським суспільством, мешканцями міст і сіл та органами влади. Крім цього, обґрунтовані рішення щодо оновлення житлової політики потребують даних і аналітики про те, скільком людям потрібне житло та якими є їхні можливості. 

У Вінниці тема доступного житла відображена у стратегічних документах, наприклад, концепції інтегрованого розвитку міста до 2030 року. Понад 10 років працює Програма муніципального житла. Попри це, тема житла загалом залишається новою та малодослідженою.

Оскільки регулювання житлових питань на місцевому рівні передбачено Законом України про місцеве самоврядування, територіальні громади мають повноваження, щоби врегульовувати досить багато житлових питань у своїх межах. Українські міста, зокрема Вінниця, виходячи з потреб та фокусів післявоєнної відбудови, можуть і мають формувати власні принципи житлової політики, зокрема у питаннях доступного житла.

Методологія

Метою дослідження є ідентифікація житлових умов і потреби у житлі постійного населення міста Вінниця та внутрішньо переміщених осіб, що живуть у місті; для прийняття обґрунтованих рішень при стратегічному плануванні, підготовці містобудівної документації та проєктів муніципального житла, а також формуванні міської житлової політики. 

Завдання дослідження:

  • Визначити основні форми користування житлом у місті.
  • З’ясувати поширений склад домогосподарства, зокрема кількість людей, які проживають разом, їхні стать і вік.
  • Виокремити основні характеристики житла за формою володіння, типом житла і будинку, площею житла та кількістю кімнат.
  • Оцінити рівень задоволеності житловими умовами.
  • Дізнатися бажані житлові умови, зокрема, бажаний тип житла і будинку, площу, кількість кімнат.
  • Оцінити потреби та бажання щодо зміни житла.
  • Оцінити можливості змінити житло.

Дослідження складається з двох частин: 1) аналізу наявних вторинних даних і 2) кількісного соціологічного опитування.

1. Аналіз вторинних даних. В рамках цього дослідження ми використали:

  • дані Державної служби статистики (Держстату), зокрема, зі статистичних збірників «Житлове будівництво в Україні», «Житловий фонд України»;
  • дані Вінницької міської ради щодо кількості ветхого житла у місті, кількості житла у комунальній власності, наповненості фондів житла соціального і тимчасового призначення, а також кількості людей, які перебувають на квартирних обліках;
  • дані Міністерства розвитку громад і територій (Мінрегіону) щодо кількості квартир у фондах житла соціального і тимчасового призначення у Вінницькій області;
  • дані компанії ЛУН щодо ситуації на ринку купівлі та оренди нерухомості у місті Вінниці та у Вінницькій області;
  • дані попередніх досліджень та опитувань (Cedos, Міжнародна організація з міграції).

2. Соціологічне опитування. Польовий етап дослідження був проведений Info Sapience з 5 по 22 жовтня 2022 року. Метод опитування: персональне інтерв’ю за допомогою комп’ютера CAPI (computer assisted personal interview). 

Вибірка дослідження склала 413 людей з-поміж постійного населення міста Вінниця та 107 внутрішньо переміщених осіб, що живуть у місті. Вибірка постійного населення репрезентативна для населення Вінниці старше 18 років. Структура вибірки відповідає населенню міста за статтю і віком відповідно до даних Державної служби статистики України станом на 1 січня 2022 року. Теоретична похибка вибірки не перевищує ±5% з імовірністю 0,95. З метою контролю якості даних для щонайменше 15% інтерв’ю були зроблені додаткові дзвінки для перевірки правильності ведення інтерв’ю. З масивом даних була виконана процедура зважування за критеріями статі та віку згідно з даними Держстату станом 1 січня 2022 року.

Визначення. Для цілей цього дослідження ми виокремили категорії постійного населення і внутрішньо переміщених осіб, оскільки нашим вихідним припущенням було те, що різний досвід цих двох груп міг суттєво вплинути на відмінності у їхніх відповідях. Респондентів, які все життя живуть у Вінниці, або тих, які переїхали у місто через причини, не пов’язані з війною, ми відносимо до категорії, яку називаємо у звіті «постійним населенням» Вінниці. До категорії, яку ми називаємо «внутрішньо переміщеними особами» або «ВПО», для цілей цього дослідження ми відносимо людей, які покинули дім через війну та перемістилися у межах країни (незалежно від того, чи стали вони на облік внутрішньо переміщених осіб і мають відповідну довідку).

Ключові висновки

Загальна площа житлового фонду Вінниці складає майже 10 мільйонів метрів квадратних, загальна кількість квартир — майже 190 тисяч одиниць. Протягом 2010-2020 років кількість квартир у Вінниці зросла на 67%, що свідчить про активні темпи будівництва житла в місті. Середня ціна за квадратний метр у новобудовах Вінниці становить 36 400 гривень, що на 40-70% більше, ніж у Житомирі, Тернополі, Хмельницькому. За останній рік ціни у Вінниці зросли на 72%. У місті налічується 33 новобудови, у яких можна придбати житло.

У комунальній власності міста перебувають 7 квартир у фондах соціального і тимчасового призначення, а також близько 2,5 тисяч квартир, що не належать до цих спеціалізованих фондів. Майже 2,5 тисячі людей стоять у «квартирній черзі», тобто перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов. 83 людини стоять на обліку потреби житла з соціального або тимчасового фондів. Загалом у Вінницькій громаді зареєстровано понад 44 тисячі внутрішньо переміщених осіб (ВПО). У 8 гуртожитках, що перебувають у підпорядкуванні міської ради, живе майже тисяча ВПО.

80% постійного населення міста проживає у житлі, яке є їхньою власністю або власністю членів їхнього домогосподарства. При цьому, 21% постійного населення Вінниці має у власності житло, в якому не проживає. Водночас 17% людей живуть в орендованому житлі.

Понад три чверті постійного населення Вінниці проживає у багатоквартирних будинках, менше чверті — у приватних. При цьому, трохи більше половини опитаних мають бажання жити у приватних будинках. Серед людей, які хотіли б жити у багатоквартирних будинках, для близько половини кількість поверхів не має значення. Водночас серед тих, для кого поверховість важлива, найпопулярнішим побажанням є жити у будинку висотою до 5 поверхів.

Медіанне значення загальної площі житла, у якому живе постійне населення Вінниці — 46,5 м². Медіанне значення площі житла, яке потрібне опитаним, на їхню думку, становить 60 м².

Як постійне населення, так і ВПО здебільшого задоволені своїм районом проживання і кількістю зелених насаджень у місті. Незадоволення викликають доступність житла для людей з інвалідністю та доступність бомбосховищ і укриттів. І постійне населення, і внутрішньо переміщені особи оцінюють достатньою кількість зелених просторів та лікарень у своєму районі. Найбільше незадоволення викликають кількість культурних закладів, місць відпочинку для дорослих (зокрема, спортивної інфраструктури), дитячих садочків у районі. При цьому, саме лікарні і зелені простори, а також місця відпочинку для дорослих опитані називають найбільш важливими для себе елементами інфраструктури району, натомість коворкінги оцінюють як одні з найменш важливих.

П’ята частина постійного населення Вінниці має бажання змінити місце проживання. Майже стільки ж тих, хто мають потребу змінити місце проживання. Серед внутрішньо переміщених осіб таких людей більше — понад третина опитаних. Для половини постійного населення й абсолютної більшості ВПО недостатня кількість коштів є ключовою перешкодою для того, щоби змінити місце проживання. Серед постійного населення, яке хотіло б переїхати або має потребу в цьому, 16% вважають, що зможуть це зробити в межах п’яти років, 8% — в межах 6-10 років.

15% постійного населення Вінниці витрачає понад 30% сукупного доходу домогосподарства на оплату житла. Майже половина людей каже, що потребує допомоги з оплатою комунальних послуг.

Майже 40% постійного населення і понад 50% ВПО не знають, що робитимуть у разі втрати житла, в якому вони зараз мешкають. Більшість людей як серед постійного населення, так і серед ВПО вважає, що не може придбати або орендувати для себе інше житло. У відповідь на запитання, яке за площею житло вони змогли б придбати або орендувати, якби доходи їхнього домогосподарства і ситуація на ринку житла були такими як зараз, найпопулярніша відповідь серед опитаних — 0 квадратних метрів.

Це дослідження виконано ​на замовлення Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) на запит Агенції просторового розвитку — комунального підприємства Вінницької міської ради.

Завантажити повний звіт у PDF (7 МБ)