12 червня Освітній омбудсмен Сергій Горбачов заявив, що розглядається можливість скасування основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Попри те, що вже 16 червня прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що не збирається скасовувати ЗНО, саме обговорення такої можливості викликає занепокоєння і є неприйнятними одразу з кількох причин.

По-перше, ЗНО є безпечнішим за можливі альтернативи. По-друге, ЗНО є єдиним варіантом забезпечення рівних умов доступу до вищої освіти. По-третє, ЗНО є частиною механізму забезпечення прозорого розподілу коштів державного бюджету між університетами. Розглянемо ці аргументи детальніше.

1. ЗНО є безпечнішим за можливі альтернативні варіанти

До 2008 року для вступу до університету спершу треба було взяти участь у конкурсі – скласти у кожному навчальному закладі вступні випробування, які не були стандартизованими і розроблялися університетами. Часто абітурієнтам необхідно було їхати в інше місто, область чи регіон. Із запровадженням ЗНО така потреба відпала – його можна здати в найближчому пункті тестування, а потім подати документи онлайн.

Якщо припустити, що в умовах зростання кількості інфікованих на COVID-19 ЗНО буде скасовано і замінено, наприклад, на попередній варіант вступу – це лише збільшить ризики для абітурієнток і абітурієнтів.

Щороку тисячі вступниць і вступників змінюють місце проживання: переїжджають із рідного міста, села чи селища, вступивши до університету в іншому місті, іншій області чи іншому регіоні. У 2019 році таких було понад 60%. Без ЗНО їм довелося б самостійно добиратися в інше місто до обраного університету лише щоби здати вступне випробування.

Це не зменшує ризик захворіти чи поширити вірус – абітурієнти їхали б на ще більші дистанції, ніж сусідній пункт тестування, і так само перебували б в одному приміщенні з іншими. Містами, до яких вступає найбільше людей з інших областей, є Київ, Львів, Харків та Одеса, в частині з яких епідеміологічна ситуація не дозволяє послабити карантинні обмеження.

Схема показує, яка частка абітурієнтів області переїхала в зазначену при вступі в 2019 році

Для проведення ЗНО у 2020 році Міністерство освіти працює над створенням безпечних умов, зокрема перевірки температури, контролю наявності масок на обличчі, забезпечення приміщень антисептиками та дистанцій між учасниками. Забезпечити і проконтролювати виконання цих умов куди простіше під час централізованого ЗНО, а не вступних іспитів у кожному університеті окремо. Дотримання правил абітурієнтами та інструкторами дозволить суттєво зменшити ризики під час тестування цього року.

2. ЗНО – це єдиний інструмент забезпечення права на рівні умови доступу до вищої освіти

Альтернативи до ЗНО не можуть гарантувати право на рівні умови вступу абітурієнтам незалежно від їхнього місця проживання та матеріального становища родини.

Згідно з результатами нашого дослідження про вибір вищої освіти у 2019 році, для третини студентів, які переїхали після вступу в інше місто, причиною була відсутність хороших університетів (33%) або/і їх відсутність поруч взагалі (39%). Цього року без ЗНО подібні випускники матимуть нижчі шанси на якісну вищу освіту або будуть повністю позбавлені цієї можливості. Через обмеження перевезень всередині країни складання іспитів може бути зовсім недоступним для багатьох. Вони можуть не вступити до хороших університетів лише через фізичну відстань та місце проживання або не вступити до будь-якого університету взагалі.

До запровадження ЗНО для участі в конкурсі на місце в університеті треба було складати внутрішні іспити. Форму їх проведення та систему оцінювання знань визначав кожен навчальний заклад для себе. Такий вступ не виключав корупцію та конфлікти інтересів: інструкторів чи спостерігачів, не пов’язаних з університетом, не було. За результатами опитування фонду «Демократичні ініціативи» 2017 року, 46% українців вважають, що впровадження ЗНО зменшило рівень корупції при вступі (не погодилися 32%). ЗНО передбачає однакові за змістом тести для всіх та прозору систему оцінювання. Це гарантує чесні й рівні умови конкурсу для вступу.

Можливих альтернатив, які б забезпечували рівні умови доступу до вищої освіти, зараз немає. Без ЗНО абітурієнти будуть обмежені у внутрішній мобільності для вступу в університети.

3. ЗНО забезпечує прозорий та більш ефективний розподіл видатків державного бюджету між університетами

Наприкінці 2019 року Уряд ухвалив постанову, за якою фінансування університетів державної форми власності стало залежати від показників їхньої діяльності. Одним із шести показників формули оцінки цієї діяльності є розрахунковий контингент студентів, які навчаються за державним замовленням (тобто їх кількість із врахуванням спеціальності, форми та рівня навчання).

Схема показує, яка частка абітурієнтів виїхала зі своєї області в іншу, вступивши до ЗВО на бюджетну форму навчання у 2019 році. Київ та Київська область об’єднані в один регіон.

В умовах обмеженої мобільності між регіонами України саме ЗНО дає можливість абітурієнтам подати документи онлайн до будь-якого університету країни – і таким чином забезпечує отримання бюджетних коштів кращими університетами.

Натомість обмеження мобільності абітурієнтів може призвести до того, що вони вступатимуть у заклади, які просто знаходяться поруч, не зважаючи на якість освіти, а отже, відбудеться перерозподіл державних коштів від кращих університетів до тих, які мають гірші показники діяльності.

Вступ на основі ЗНО є невіддільною частиною трансформації системи фінансування вищої освіти, яку Україна зобов’язалась продовжити, підписавши 11 червня 2020 року Меморандум із МВФ.

ЗНО є найбільш безпечним і прозорим з можливих варіантів організації конкурсу на вступ до університетів, що гарантує рівні умови доступу до вищої освіти і прозорий розподіл її фінансування.

Джерело