Розмір бюджету Києва порівняно з іншими великими містами України

Бюджет становить 19 млрд 835 млн 536,3 тис. грн. Остаточна редакція минулорічного кошторису була більшою на 4%, однак реально у 2013 році було виконано на 11% менше, ніж планується у 2014-му.

Порівнюючи бюджети Києва та інших міст, які входять до десятки найбільших в Україні, можна зробити висновок, що розміри бюджетів не є пропорційними до кількості населення.

Так, кошторис столиці втричі більший, ніж у Харкова, другого міста країни, тоді як мешканців, за даними Держстату, більше удвічі. Ще більший розрив у випадку третього за населенням міста – Одеси: її бюджет менший у 7,5 разів, а кількість населення – лише в 3 рази. Через це в бюджеті Києва на одного мешканця припадає близько 7 тисяч гривень видатків на рік, тоді як середнє значення цього показника для дев’яти наступних міст становить 3,7 тисячі, що майже вдвічі менше.

Пояснень такому розриву між столицею та іншими великими містами може бути кілька.

По-перше, треба взагалі поставити під сумнів чисельність населення як основний критерій розподілу бюджетних коштів. Адже є ще такі фактори, як площа території, щільність розселення, стан інфраструктури. Якщо в одному регіоні є потреба в розвитку інфраструктури, а в іншому такої потреби немає, то цілком логічно спрямовувати кошти туди, де в них є необхідність, незалежно від того, скільки людей там мешкає. Але чи хороший це аргумент у випадку Києва? Його інфраструктуру важко назвати недорозвинутою порівняно з будь-яким іншим містом країни. Але, з іншого боку, в столиці один з найвищих в країні рівнів зростання чисельності населення, чого не скажеш про інші міста десятки, п’ять з яких взагалі входять у топ-20 міст світу з найшвишими темпами скорочення кільності мешканців. Зростаюче населення потребує і розвитку інфраструктури: нових шкіл, лікарень і доріг, тому кошти й отримує Київ. Але і на це можна знайти контраргумент, мовляв, для держави логічнічо інвестувати саме в міста, які зменшуються, – для того, щоб підвищувати їхню привабливість.

До проблеми можна підійти також з іншого боку. Адже офіційні дані про чисельність населення Києва є вкрай неповними, бо враховують лише зареєстрованих мешканців. Неофіційні оцінки, натомість, сягають в деяких джерелах цифри в п’ять, а то й більше, мільйонів. І якщо брати до уваги ці розрахунки, диспропорція в бюджетному розподілі зникає.

Дискусія могла би тривати довго, але потрібно розуміти, що наші чиновники далекі від таких роздумів. Ці пояснення можна давати вже постфактум, але насправді на формування бюджетів українських міст впливають зовсім інші чинники. Видаткова частина бюджету базується на дохідній. А міський бюджет може отримувати гроші з кількох джерел:

  • трансферти з бюджетів вищого рівня: державного, обласного чи районного;
  • доходів від комунального майна і комунальних підтриємств;
  • податків і зборів: місцевих і частини загальнонаціональних;
  • грантів і кредитів, які залучає місцева влада.

Чому ж виникає диспропорція? По-перше, на відміну від інших міст, Київ (так само як Севастополь) є адмінстративно-територіальною одницею першого рівня, тобто перебуває і на рівні областей, і на рівні міст одночасно. Відповідно, в бюджет спрямовані трансферти і податки не тільки міського, а й обласного рівня. Якщо б Київ входив до складу області, то доходи його бюджету були б менші. Але меншими були би й видатки, бо на обласному рівні залишилася і частина повноважень.

З іншого боку, в Києві зареєстрована велика кількість підтриємств, реальне виробництво яких розміщене в інших регіонах. Податки сплачуються за місцем реєстрації і тому Київ, по суті, забирає кошти в інших міст.

Є ще кредити. Столиця бере їх значно рішучіше, ніж більшість міст України, тому і може розраховувати на більшу кількість грошей. Важливим стає вміння місцевої влади залучати ці кошти. Аналогічно потрібні гарні неформальні зв’язки місцевої влади з центральною, бо часто саме вони є вирішальними в питанні розподілу коштів. І тут відсутність виборності голови КМДА грає позитивну роль. Адже можна припустити, що призначений президеном чиновник буде мати більше шансів “вибити” гроші на своє місто, ніж обраний мер. Навіть якщо він лояльний до центральної влади, його контрольованість менша, і тому саме (не)надання бюджетних коштів стає механізмом стримування.

Важливим фактором є також столичність Києва. Попри формальності типу коштів, передбачених “на виконання функцій столиці”, існує бажання центральної влади “задобрити” киян, адже прихильність мешканців столиці є важливою для будь-якої партії. З іншого боку, урядовці живуть саме в цьому місті. Їздять тут на роботу і гуляють в цих парках. Відповідно, є деяка ймовірність, що бюджетні кошти будуть спрямовані радше на реконтрокцію київських парків, ніж львівських чи луганських; а розв’язки з’являться теж саме на київських вулицях, при чому десь в напрямку Межигір’я чи Кончі-Заспи.

Структура бюджету

Найбільшу частку в бюджеті Києва становлять видатки на освіту (26%), охорону здоров’я (18%) та соціальний захист і соціальне забезпечення (16%). На четвертому місці – стаття “обслуговування боргу”, вона становить майже 7% міського кошторису. Для порівняння, в Харкові та Одесі видатки на обслуговування боргу становлять менше 1%; перша столиця має повернути кредиторам у 22 рази менше коштів, ніж Київ, а Одеса – у 74 рази менше.

Якщо порівнювати бюджет-2014 з остаточним варіантом кошторису за минулий рік, у Києві на 73% впали видатки на ЖКГ, на 41% зменшилися видатки на будівництво, на 2% – на охорону здоров’я. Однак порівняно з початковою редакцією бюджету-2013 зміни не такі разючі. Так, наприклад, на потреби житлово-комунально господарства посеред року було додатково виділено 1,5 мільярда на погашення заборгованості за теплову енергію, яка виникла через невідповідність її фактичної вартості затвердженим тарифам. Тобто таке разюче падіння видатків на ЖКГ порівняно з минулим роком далеко не означає, що для галузі настали важкі часи.

З іншого боку, у 2014 році зросло фінансування освіти (на 7%), а також фізичної культури і спорту (на 12%). Транспортна сфера лшилася майже без змін.

Районні бюджети становлять 34% всього бюджету міста, причому ці кошти розподілені майже пропорційно до кількості населення (найбільше фінансування мають Деснянський і Дніпровський райони, найменше – Печерський).

Бюджет розвитку: розмір і структура

Бюджет розвитку – це частина місцевого бюджету, через яку проходять всі кошти, спрямовані на соціально-економічний розвиток, виконання інвестиційних програм і проектів, будівництво, капітальний ремонт і реконструкцію об’єктів соціально-культурної сфери, житлово-комунального господарства, комунацій і транспортної інфраструктури, а також “інші заходи, пов’язані з розширеним відтворенням”. Йдеться про широкий спектр видатків: від реконструкції парків до купівлі вагонів метро, від ремонту шкіл до будівництва автомобільних розв’язок.

2014 року бюджет розвитку Києва складає 2 млрд 440 млн 164 тис. грн., порівняно з попереднім роком він зменшився на 19%. Бюджет розвитку становить 12% всього бюджету міста. Більше лише в Харкова та Одеси. Йдеться, однак, лише про відсоткові частки, а не абсолютні значення. Якщо розглядати абсолютні значення, то бюджет розвитку Києва є найбільшим в Україні.

Поділивши бюджет розвитку на всіх мешканців, бачимо великий відрив Харкова від інших міст. Київ на другому місті, однак у його випадку треба робити поправку на спірність офіційної статистики про чисельність населення столиці.

Структура бюджету розвитку столиці виглядає наступним чином. Найбільше, 35% видатків, передбачено на реконструкцію та будівницво вулиць і доріг (в тому числі 14% бюджету розвитку – на Подільський мостовий перехід, 8% – на реконструкцію проспекту Перемоги, 13% – на інші вулиці і дороги). 16% спрямовано на ремонт і будівництво різноманітних комунікацій: водогонів, теплотрас, електромереж, газопроводів, а також супутньої інфраструктури. 11% бюджету розвитку – на житло малозабезпеченим, 10% – на реконструкцію і будівництво навчальних закладів, 7% – на спортивну інфраструктуру, 5% – на парки і пішохідні зони, ще 5% – на оновлення рухомого складу наземного транспорту. Майже 4% передбачено на реконструкцію громадських будівель (які не є навчальними закладами чи лікарнями), 3% – на “розробку схем і проектних рішень”, 2% – на будівництво та ремонт закладів охорони здоров’я.

Транспорт

Майже 5% всього бюджету Києва займають витрати на транспорт. Порівняно з минулим роком вони практично не змінилися. Втім, сума, виділена на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, зменшилася на 10%. Натомість в бюджеті з’явилися статті “регулювання цін на послуги місцевого автотранспорту” і “регулювання цін на послуги міського електротранспорту”. Разом на них виділено 78 мільйонів гривень; це у 9,5 разів більше за суму коштів, передбачених на будівництво і розвиток метрополітену. КМДА популістськи відмовилась від підвищення цін на проїзд для споживачів, однак кияни все одно платять більше. Просто тепер не з власної кишені, а з міського бюджету. Ці кошти могли бути спрямовані на розвиток громадського транспорту, однак використовуються для стримування росту тарифів. Результатом такої політики є дешевий, але низькоякісний громадський транспорт. Він втрачає привабливість в очах потенційних користувачів, тому вони обирають приватний автомобіль, що призводить до збільшення дорожніх корків.

На будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг цього року в бюджеті закладено 182 мільйони гривень. 86 мільйонів з них передбачено на реконструкцію наступної частини проспекту Перемоги. Ще 20 мільйонів виділено на автомобільну розв’язку на Поштовій площі. Попри всі обіцянки чиновників, якщо вірити бюджету, до кінця року її мали б завершити лише на 78%.

22 мільйони заплановано перерахувати на будівництво під’їзної дороги та підведення інженерних мереж до “інноваційного парку Біонік Хіл” (з них 12 мільйонів – цільова субвенція з держбюджету). Біонік Хіл – повністю приватна ініціатива девелоперської компанії UDP, що належить регіоналу Василю Хмельницькому. Вони хочуть збудувати українську Кремнієву долину в Біличанському лісі. Однак існують певні сумніви в реалістичності та ефективності цього проекту. Втім, це не завадило виділити на підведення дороги і комунікацій до майбутнього будмайданчику більше грошей, ніж на будівництво, реконструкцію та ремонт шкіл по всьому місту. І це лише 9% від необхідної для завершення дороги суми.

В бюджеті закладено 147 мільйонів грн. на зведення Подільського мостового переходу. Варто зазначити, що хоч минулого року ця сума і була на 68% більшою, однак реально виділили лише 29 мільйонів з 350 запланованих. Через це очікувати на надходження всієї передбаченої в бюджеті суми не доводиться. Однак навіть якби вона була реально виділена, ступінь завершеності об’єкту на кінець року мав би становити всього 44%. За умови, що у всі наступні роки справді буде виділятися така сама сума, як закладено цьогоріч, будівництво завершиться не раніше 2040 року. Якщо ж продовжити фінансування на такому ж рівні, яким воно було минулого року реально, для закінчення мостового переходу знадобиться ще 145 років.

Порівняно з минулим роком, на 98% зменшилися видатки на будівництво метрополітену. У 2014-му вони складають 8,1 мільйона гривень. Ці гроші планується використати на укріплення тунелів вже наявних ліній, реконструкцію протипожежної системи та придбання спецтехніки. Жодних коштів на добудову “Львівської брами”, будівництво нових станцій чи тим більше ліній на Виноградар і Троєщину не передбачено. Цікаво, що в Харкові на метро виділено удвічі більше грошей, ніж в Києві (там зараз ведеться будівництво нової станції Перемога).

Майже 183 мільйона передбачено в бюджеті на заходи у сфері громадського авто- та електротранспорту. У 2013 році була вдвічі менша сума, однак її реально профінансовали лише на 65%. Ці кошти спрямовані на покриття різниці між доходами та видатками Київпастрансу.

Підприємству традиційно не вистачає грошей на підтримання інфраструктури та рухомого складу в належному стані, періодично нема чим платити зарплати. Очікувати на його прибутковість не приходиться – міський громадський транспорт є принципово дотаційним.

20 мільйонів закладено на оновлення парку наземного транспорту. Це дуже незначна цифра. Для порівняння, перший екземпляр сучаного низькопідлогового тридцятиметрового трамвайного вагону Електрон, виготовленого на однойменному заводі у Львові, коштував 12 мільйонів. Саме такі вагони минулого року хотіли купувати в КМДА.

Цього року припинено фінансування облаштування міської електрички та швидкісного трамвая на Троєщині. Грошей не виділено на реконструкцію вулиць Васильківської та Сагайдачного, Верхнього і Нижнього валів. Не будуть проводитися роботи з обіцяного продовження Григоренка та Великої кільцевої дороги. Грошей немає і на будівництво веломережі.

Будівництво і реконструкція громадських будівель

2014 року в Києві на 41% зменшилися видатки в бюджетному розділі “будівництво”. Вони становлять 1 млрд 139 млн 200 тис. грн., або майже 6% бюджету столиці. В цьому розділі зібрані статті бюджету, за рахунок яких здійснюється реконструкція і будівництво шкіл, садочків, лікарень та інших громадських об’єктів, а також частково фінансується розвиток транспортної інфраструктури. Поріянно з докризовим 2008 роком видатки на розділ “будівництво” зменшилися в 4,5 рази. Це відбулося переважно за рахунок двох статей: “будівництво та розвиток мережі метрополітенів” і “капітальні вкладення”. Через останню проходить більшість коштів на будівництво та реконструкцію різних об’єктів у місті: всіх тих, які не потрапляють у “спеціалізовані” статті, що стосуються навчальних закладів, лікарень, метрополітену і пам’яток історії та культури.

2014 року планується виділити вдвічі більше коштів на будівництво та реконструкцію шкіл, ніж у минулому році; натомість на будівництво та реконструкцію лікарень – на дві треті менше. У 3 рази цього року також зменшаться видатки на збереження, розвиток, реконструкцію та реставрацію пам’яток історії та культури.

Бюджетом передбачено фінансування початку реконструкції будинку вчителя (закладено 1,6 млн). 20 мільйонів виділено на ремонт і заміну ліфтів в будівлі КМДА на Хрещатику, 38. Натомість довгобуд Театру на Подолі отримає тільки 2,8 мільйона: відповідно до бюджету, на кінець року він має бути завершений всього на 55%. 10 мільйонів у бюджеті передбачається на реконструкцію Андріївського узвозу, з них: 8 – на ремонт фасадів, а 2 – на інженерні мережі, благоустрій та озеленення, тобто роботи 1 черги, які планувалося завершити ще напередодні Євро-2012.

2 мільйони виділено на рестраврацію сходів до пам’ятника Магдебурзькому праву, пафосно відкритих минулого року в рамках святкування річниці Хрещення Русі. Причому це майже третина всіх коштів, передбачених у цьогорічному бюджеті за статею “збереження, розвиток, реконструкція та реставрація пам’яток історії та культури”.

Майже 6 мільйонів гривень виділено на будівництво Алеї воїнської слави у вже й так переповненому пам’ятниками і меморіалами Парку слави. Для порівняння, на будівництво і розвиток метро в цьому році передбачено близько 8 мільйонів.

Благоустрій

5% бюджету розвитку Києва на 2014 рік (що становить 50 мільйонів гривень), планується витратити на парки і публічні простори. З них 20 мільйонів передбачено на створення пішохідної зони на Дніпровських схилах від Володимирської гірки до Києво-Печерської лаври (це 13% від необхідної суми для завершення проекту). Натомість на продовження реконструкції самої Володимирської гірки коштів немає. Також гроші закладено на початок реконструкції парку Нивки, на сквер по вулиці Мартиросяна, паркові зони вздовж проспекту Маяковського та вулиці Малишка, парк Кіото, парк біля озера Тельбін та парк на Дніпровській набережній. Планується також реконструкція площі Червона пресня, яка розташована навпроти кінотеатру “Жовтень” на Подолі.

Загалом, на благоустрій в бюджеті Києва-2014 виділено майже 442 мільйона гривень. Ця цифра майже не змінилася порівняно з минулим роком, а от відносно 2008 року збільшилася у 5 разів. Видатки на благоустрій складають близько 2% від всього бюджету міста. Ці гроші розподілені між різними виконавцями. Розпорядником майже 51% є Департамент транспортної інфраструктури КМДА, 13% – Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища, 10% – Департамент житлово-комунальної інфраструктури. 27%, які залишилися, розподілено між районними державними адміністраціями.

Між районами кошти розподілені нерівномірно. Найбільше, 16 мільйонів, виділено Шевченківському району. По 13,5 мільйонів отримають Оболонський і Деснянський, а найменше, 9,3 мільйони, – Голосіївський район. Втім, якщо порівняти ці цифри з чисельністю мешканців кожного району, бачимо, що в Печерському районі на одну особу припадає 86 гривень, в Шевченківському – 70, тоді як в інших ця цифра коливається від 29 до 49 гривень, що майже вдвічі менше.

Висновки

Таким чином, чітко прослідковується диспропорція в коштах, які виділяють на благоустрій центральної частини міста і периферії. Часто повторюючи, що проблемою міста є надмірна централізація, влада навіть не намагається виправити цю ситуацію, створивши “точки притягання” у спальних районах. Навіть при наявності там робочих місць через непристосованість публічного простору у житлових масивах до проведення там часу люди змушені їхати в центр навіть для того, щоб погуляти, ще більше навантажуючи і так переповнену транспортну систему. Міський бюджет демонструє, що бажання виправити цю ситуацію немає. Безперечно, центр як обличчя міста повинен підтримуватися в належному стані. Але кияни на Борщагівці мають таке ж право на облаштований простір біля дому, як і кияни на Печерську.

Бюджет Києва на 2014 рік є не бюджетом розвитку, а радше бюджетом підтримування життєдіяльності. Кошти закладені лише на кілька великих проектів інфраструктурного розвитку, як-то реконструкція проспекту Перемоги чи будівництво Подільського мосту. Але навіть щодо них реальне фінансування стоїть під великим питанням. Так, на Подільський мостовий перехід щороку закладаються певні суми, але насправді виділяється тільки невелика частина цих грошей.

Більшість розпіарених проектів, таких як “Київ самобутній” чи “Дніпровська перлина”, в бюджеті навіть не згадуються. Реалістичніші починання на кшталт реконструкції вулиці Сагайдачного чи розвитку веломережі цього року теж не матимуть фінансування. Не планується навіть повне завершення реконструкції Поштової площі, яка останнім часом була чи не основним будмайданчиком столиці. В бюджеті-2014 гроші передбачені передовсім на невеликі проекти – реконструкції скверів, будівництво підпірних стінок чи ремонт комунікацій.

Згортання фінансування можна також прослідкувати у сфері будівництва і реконструкції громадських об’єктів: пам’яток історії та культури, лікарень, інших споруд. Виняток зроблено тільки для шкіл, на які виділено більше грошей. Натомість зменшуються видатки на дорожню інфраструктуру, припиняється будівництво метрополітену. На розвиток наземного громадського транспорту грошей дуже мало, втім, як завжди.

Разом з цим, гроші передбачені на дорогу до будмайданчика комерційного проекту “Біонік Хіл”. Це яскраве свідчення непрозорості критеріїв, за якими розподіляються кошти. Абсолютно незрозуміло, чому фінансуються саме ці проекти, а не якісь інші. В умовах обмеженого бюджету це питання набуває особливої гостроти. Чому ми економимо на одному, а інше розвиваємо, причому мешканці міста не мають на це жодного впливу?

Бюджет є таким собі лакмусовим папірцем, який дозволяє перевірити на ділі доволі прогресивну риторику київської влади. Можна багато говорити і приймати добрі стратегії, однак підходи до розвитку міста залишаються принципово старими, (пост)радянськими. Засадничих змін не відбувається, а всі гарні починання закінчуються на етапі планування і проведення презентацій, а до реального фінансування справа не доходить.

Перша редакція бюджету Києва на 2014 рік є доволі економною. Однак і щодо неї існують великі ризики: завищені доходи і проблеми з економікою можуть призвести тільки до скорочення видатків. Підстав очікувати на додаткове фінансування немає. Але навіть не це зумовлює приреченість наявного кошторису. В столиці почалося оновлення влади. А отже, відбудеться перегляд бюджету, зумовлений зміною пріоритетів міського розвитку. Чи будуть це зміни на краще?