У рамках проекту “Зміцнення організацій громадянського суспільства для підтримки реформ в Україні”, що виконується за фінансової підтримки Програми Matra Королівства Нідерланди, у листопаді-грудні 2019 року CEDOS провів сфокусовані групові інтерв’ю у 5 містах України з метою виявлення проблем, потреб і запитів громадянського суспільства у цих містах. Загалом в обговореннях взяли участь 45 людей: 10 – у Києві, 6 – у Дніпрі, 5 – у Маріуполі, 14 – у Харкові та 10 у Запоріжжі.

За результатами фокус-групових дискусій можна сказати, що є проблеми і потреби, спільні для цих міст України. В усіх містах наголошували на існуванні проблем у комунікації місцевих громадських організацій та активіст_ок з органами місцевої влади і загалом відсутності стратегічного бачення в органів влади щодо розвитку міста та міської інфраструктури. Так само у більшості міст наголошували на існуванні проблем серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО), зокрема, їхнього доступу до житла.

Водночас, існують також проблеми, характерні лише для окремих міст. У Дніпрі, Маріуполі та Запоріжжі згадували про проблему екології в місті. А для Маріуполя і Запоріжжя важливим питанням є залежність економіки міст від великих підприємств, а також вплив власників цих підприємств і органів місцевої влади на громадський сектор.

Попри різницю в активності громадянського суспільства у цих містах, усі представни_ці, з якими ми спілкувались, погоджувалися, що протягом останніх 5 років значно збільшилась кількість ініціатив і організацій у їхніх містах. Водночас, згадували про те, що всередині громадського сектору переважно немає системної співпраці і налагоджених партнерств, натомість є конкуренція за ресурси. Деяким організаціям громадянського суспільства бракує стабільного фінансування та наявних ресурсів для того, щоб організувати сталу стратегічну співпрацю з іншими організаціями навіть у межах тих тематичних напрямків, у яких вони працюють. У Києві, щоправда, учасни_ці дискусій говорили про наявність коаліцій та прагнення до загальної координації громадських організацій.

Учасни_ці обговорень бачать позицію та функції громадських організацій у суспільстві як такі, які заміняють державні у тих сферах чи процесах, де держава не може впоратись зі своїми функціями.

Така сама одностайність у містах щодо органів місцевої влади: учасни_ці характеризували їх як закриті до комунікації, схильні до непрозорих процедур і непартисипативного прийняття рішень. Однак, тут є і місцеві особливості. Наприклад, у Дніпрі, попри загальну критичність до місцевої влади, стиль управління якої охарактеризували терміном “освічена монархія”, говорили і про те, що загалом у громадських організацій та активіст_ок є можливість долукатись до створення стратегії розвитку міста та інших програмних документів. Схожа ситуація у Харкові: за словами представни_ць громадського сектору, протягом останніх 5 років там з’явилось більше офіційних можливостей долучитись до процесу прийняття рішень: громадський бюджет та нові канали інформування про рішення органів місцевого самоврядування. У Запоріжжі, окрім проблеми непрозорості місцевої влади, є також кадрове питання: великі промислові підприємства мають значний вплив на склад, і, відповідно, рішення місцевих органів влади. Водночас, і в Харкові, і в Запоріжжі учасни_ці обговорення згадували про існування “кишенькових” або принаймні “комфортних” для місцевої влади громадських організацій. Зазвичай такі організації мають більший доступ до офіційних процедур впливу на рішення органів місцевого самоврядування. Таким чином може відбуватись імітація залученості громадянського суспільства до прийняття рішень, а також підміна “порядку денного” для інших громадських організацій.

Окрім цього, ми питали в представни_ць місцевих громадських організацій та активіст_ок щодо їхніх потреб у навчанні: які нові знання та навички дозволили б їм ефективніше працювати у їхніх сферах, зокрема, для роботи з міськими проблемами. Запити були схожими у всіх містах. Їх можна умовно розділити на інституційні потреби та аналітичні потреби. До інституційних потреб ми віднесли навички, які допомогли б розвитку організації загалом: проектний менеджмент, фандрайзинг та стратегічне управління, комунікація із партнерами та донорами, а також всередині громадських організацій – протидія вигоранню. Усі ці знання та навички згадували в усіх містах, у яких ми спілкувались з активіст_ками. Серед аналітичних навичок найчастіше говорили про важливість покращення розуміння того, як влаштоване управління містом (якщо більш конкретно, то якими є механізми прийняття рішень та можливого впливу на прийняття рішень з боку громадянського суспільства), спроможності аналізувати існуючі проблеми та бюджети міст, а також аналізувати кількісні і якісні дані.

До проведення фокус-групових дискусій та написання аналітичних звітів і короткого узагальнення були залучені аналітикині CEDOS: Анастасія Боброва, Ліліана Філіпчук, Тетяна Жерьобкіна, Олена Сирбу, Наталія Ломоносова, Марія Куделя.