З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році роль органів місцевого самоврядування у реалізації права на житло зросла. Масове вимушене переміщення людей зумовило потребу у наданні житла і прихистку. У роботі з цим питанням місцеві органи влади зіштовхуються з низкою викликів, зокрема браком досвіду, лідерства, адміністративної спроможності, стійких моделей, ефективної правової бази й обізнаності щодо прав та обов’язків у сфері житла. У відповідь на це виникла потреба у спільному обговоренні проблемних питань, обміні досвідом та підтримці.

Лабораторія житлового лідерства була проведена за підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. Триденний семінар був проведений у форматі відкритого та горизонтального обговорення.

На початку воркшопу учасни_ці мали можливість презентувати свій проєкт чи напрацювання у сфері житла, представивши успішні практики та вивчені уроки. У наступній частині воркшопу учасни_ці самостійно пропонували теми для групових дискусій, відштовхуючись від актуальності викликів, з якими вони мають справу у своїй щоденній роботі.

Основні теми дискусій під час Лабораторії були такими:

  • Залучення коштів для реконструкції або будівництва житла
  • Механізми переходу від модульного до постійного житла
  • Що робити донорам, які хочуть створити соціальне житло?
  • Використання існуючих будівель для облаштування соціального житла
  • Формування револьверних фондів для створення житла в Україні
  • Потенціал самоорганізації ВПО для створення житла
  • Система розподілу муніципального житла

Фасилітаторки допомогли згрупувати промаповані виклики в конкретні теми для обговорення за столами у малих групах. Групові обговорення були самомодерованими, проте за кожним столом учасни_ці визначали відповідальну людину, яка записувала основні тези та висновки з дискусії. Після завершення обговорень у групах учасни_ці презентували напрацювання у загальному колі.

Наприкінці заходу учасни_ці сформували перелік рекомендацій для різних стейкхолдерів, що спрямовані на посилення житлової політики та покращення взаємодії між центральними і місцевими органами влади, донорськими організаціями і представни_цями громадянського суспільства.

Рекомендації

Рекомендації для органів місцевого самоврядування

  • Створювати та розвивати установи, відповідальні за управління комунальним житлом. Наприклад, такі установи можуть існувати у формі комунальних підприємств.
  • Організувати структуру виконавчих органів місцевого самоврядування таким способом, щоб повноваження різних структурних підрозділів щодо житлової політики не конфліктували між собою (наприклад, управління житлово-комунального господарства з управлінням соціального захисту). 
  • Проводити систематичну інвентаризацію й облік комунального майна. Важливо здійснювати оцінку ефективності використання комунального майна, визначати об’єкти, що не використовуються за цільовим призначенням і можуть бути переобладнані у муніципальне житло.
  • Проводити облік комунального житла на рівні громади, щоб розуміти можливості та потреби громади у житлі.
  • Передбачати гроші на утримання житлового фонду територіальної громади.
  • Проводити інвентаризацію вільної землі, на яку є містобудівна документація, під майбутню забудову з перспективою створення соціального житла.
  • Проходити навчання (найкраще — в офлайн-форматі) про особливості законодавства у сфері житла, у тому числі питання управління майном, житлово-комунального господарства, землі, бюджету тощо. Таке навчання може бути корисним як для працівни_ць виконавчих органів, так і для депутат_ок місцевих рад.
  • Поповнювати фонд муніципального житла через збільшення поверховості житлового фонду радянського періоду, наприклад, під час здійснення заходів із термомодернізації.
  • Проводити дослідження й оцінки потреб у громаді. Результати таких досліджень дозволяють органам місцевого самоврядування мати чіткіші запити щодо співпраці з донорами.
  • Поширювати інформацію про потреби громад через публічні платформи, нетворкінгові ініціативи, сайти громад.
  • Розробляти й актуалізовувати стратегії розвитку, плани реалізації стратегій, інвестиційні паспорти тощо. Наявність таких документів допомагає донорам краще зрозуміти актуальні плани і потреби громад.
  • Більш спроможним громадам — супроводжувати менш спроможні або прифронтові громади на партнерських засадах, у тому числі у реалізації донорських проєктів.
  • Демонструвати донорам наявні успішні практики та будувати відносини з донорами на партнерських засадах, прагнути до сталості та стабільності співпраці з донорами. 
  • Мати у структурі органів місцевого самоврядування зрозумілу «точку входу» («єдине вікно») для громадських організацій для налагодження взаємодії і співпраці, а також, можливо, супроводу («кейс-менеджменту») громадських організацій у взаємодії з іншими профільними структурними підрозділами при проходженні процедур, зборі інформації чи здійненні інших заходів, необхідних для втілення співпраці. 

Рекомендації для центральних органів виконавчої влади

  • Підвищити заробітну плату для спеціаліст_ок і покращити умови праці у міністерствах, щоб підвищити ефективність роботи міністерств.
  • Спрямувати кадрову політику міністерств на залучення молодих спеціаліст_ок.
  • Сприяти зміні ставлення до програм житлового забезпечення військовослужбов_иць: житло не має сприйматися як нагорода, а бути підтримкою у реалізації права на житло для тих, хто цього потребує.
  • Врегулювати питання субсидій на оплату оренди житла, визначити механізми надання таких субсидій, цільові групи та типи житла. При цьому варто прагнути до того, щоби субсидії на оплату оренди підтримували фонд соціального та/або муніципального житла, а не вимивалися з неприбуткового (низькоприбуткового) сектору у комерційний.
  • Уточнити регулювання питання оренди комунального житла — вивести житло з-під дії Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також розробити порядок оренди комунального житла.
  • Удосконалити законодавче регулювання житла комунальної форми власності, що надається для проживання за орендну плату і не є соціальним житлом.
  • Створити «гарячу лінію», на яку працівни_ці органів місцевого самоврядування могли б звертатися по поради, зразки документів. Надавати консультації з цих питань могли б, наприклад, також районні й обласні адміністрації.
  • Створити методичні рекомендації чи положення про порядок обліку житла як специфічного типу майна.
  • Спростити механізми використання колишніх будівель закладів освіти та культури, які вже не використовуються за первинним призначенням, для створення соціального житла (що може передбачати потребу зміни законодавства).
  • Розглянути питання можливості спрощення процедури зміни функціонального призначення будівель для створення соціального житла.

Рекомендації для громадянського суспільства

  • Мати державну реєстрацію та статус неприбутковості для можливості отримання фінансування і реалізації проєктів, повʼязаних з житлом.
  • Розглядати варіант заснування громадськими організаціями ТОВ для збільшення можливостей гнучко провадити господарську діяльність у питаннях створення та управління житлом. 
  • Прагнути оплачувати професійні послуги та роботу людей, виконання якої є необхідною для провадження діяльності громадських організацій.
  • Залучати іноземних і вітчизняних експерт_ок для налагодження співпраці з органами місцевого самоврядування.
  • Посилювати співпрацю менш спроможних громадських організацій із більш спроможними, здійснювати обмін досвідом, навчальні поїздки тощо.
  • Використовувати принцип співфінансування у спільних проєктах з органами місцевого самоврядування.
  • Сприяти розвитку корпоративного фандрейзингу, заохочувати бізнес робити пожертви на діяльність неприбуткових громадських організацій.

Рекомендації донорам

  • Залучати третю сторону під час встановлення домовленостей і укладання договорів з органами влади. Такими третіми сторонами можуть бути громадські організації або консалтингові компанії, що можуть виконувати контрольні функції, а також посилювати спроможності органів влади втілювати проєкти.
  • Залучати місцевих експерт_ок, щоби краще дослідити контекст громади.
  • У разі співпраці з кількома громадами — створювати можливості для взаємодії між різними громадами, надавати простір для обміну досвідом і спільного навчання.
  • Проводити навчання щодо залучення коштів.
  • Надавати більше супроводу і зворотного зв’язку на етапі подання заявок. 
  • Залучати іноземних фахів_чинь для навчання громад.
  • Надавати більше зворотного зв’язку партнерським громадам після завершенню співпраці для підвищення якості роботи у подальших проєктах.
  • Прагнути до більшої уніфікації та стандартизації форм заявок між різними донорськими організаціями.
  • Включати освітні програми для органів місцевого самоврядування у житлові проєкти з технічною та теоретичною складовими, у тому числі через залучення консультант_ок, зокрема щодо того, як розробляти стратегії, досліджувати потреби населення, здійснювати просторове планування.
  • Звертати більше уваги на прифронтові громади.
Завантажити повний звіт у PDF (2 МБ)