“Зміни почнуться з Києва”. З таким гаслом Віталій Кличко переміг на виборах міського голови і отримав більшість місць у Київраді. З того часу пройшло вже півроку і влада вирішила розповісти киянам про свої досягнення. В середині листопада на вулицях столиці з’явилися реклама “Зміни почалися. Відремонтовано дорожне покриття 14 вулиць”.

Можна, звісно, пожартувати, що якби не ці борди, то кияни б так і не побачили змін. Та й сама практика вивішування реклами, яка розповідає про досягнення міської влади, є далеко не новою і дивним чином успадковується незалежно від того, яка людина є мером столиці.

Офіційно, розміщення цієї реклами здійснюється “з метою звітування та більш широкого інформування мешканців міста Києва щодо прозорості діяльності київської міської влади”. Вона проходить як соціальна, тобто розміщується безкоштовно. Чи правильно це?

Очевидно, ні. Соціальна реклама покликана вирішувати важливі проблеми суспільного життя і агітувати людей дотримуватися правил поведінки в суспільстві: не водити авто напідпитку, не перевищувати швидкості руху, не курити в громадських місцях, не забруднювати довкілля, не застосовувати насилля в сім’ї тощо. Йдеться про широкий спектр питань, зміна суспільного поведінки щодо яких принесе користь громаді.

Що стосується досягнень київської влади, жодної суспільної користі від розвішуванні цієї реклами немає. Так, мерія повинна бути відкритою і здійснювати повноцінну роботу з громадськістю. Залучати мешканців до прийняття рішень в місті. Зрозуміло пояснювати, чому приймаються ті чи інші рішення.

Якщо Кличко справді хоче “звітувати перед мешканцями про свою діяльність”, для початку варто хоча б почати публікувати на офіційному сайті всі свої розпорядження та відкрити систему обліку публічної інформації, розпорядником якої є міська адміністрація. Ну або зробити прозорим процес розподілу бюджетних грошей.

Натомість, за відсутності серйозних досягнень в цьому напрямку, влада намагається зайняти утворений вакуум такою недолугою рекламою.

Очевидно, що вона перегукується з передвиборчою агітацією міського голови, тому крім задекларованих КМДА цілей, має на меті підвищити особистий рейтинг теперішньої влади. Хіба є припустимим використання соціальної реклами в цілях політичної агітації?

Більше того, рекламні борди придатні радше для ретрансляції яскравих гасел, популяризації певних слоганів та ідей. Таким чином їх можна легко запустити в маси, однак куди важче перевірити на правдивість.

Натомість справжнє звітування мало би передбачати обґрунтування певних рішень і аналіз їхньої ефективності. Рекламою це забезпечити вкрай важко. Її зміст легко може виявитися некоректним чи маніпулятивним. А саме це трапилося з кличківськими бордами про зміни, які почалися.

Відповідно до даних Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, у 2011-2014 роках в Києві проводилися ремонти або реконструкції 47 вулиць, причому на частині з них роботи тривали більше одного року.

Карта вулиць Києва, відремонтованих у 2011-2014 роках

За цими даними, у 2014 році ремонтні роботи проводилися на 13 вулицях (в цьому контексті дуже цікаво, звідки на бордах взялася цифра “14”). Цих вулиць удвічі менше, ніж минулого року. І це зрозуміло: в країні криза і війна. Кількість відремонтованих доріг – не найважливіший показник, за яким зараз треба оцінювати діяльність влади.

Але навіщо тоді сама влада акцентує на цьому показнику? Показнику, який рекламує “досягнення”, удвічі гірші, ніж у попередні роки. Ви кажете, що почалися зміни. Але, якщо подивитися статистику, змінилася хіба кількість відремонтованих вулиць. Та навряд чи зменшення варто називати великим досягненням.

Можна також припустити, що зміни стосувалися якості, а не кількості робіт. Та реконструкція проводилася все тим же Київавтодором. За тією ж, що і минулого року, технологією. Відповідно до тих самих стандартів.

Ніяких якісних змін, які передбачали б запровадження новітніх європейських практик, наприклад, надання пріоритету пішоходам, велосипедам та громадському транспорту над приватними автомобілями під час проведених у 2014 році ремонтів не спостерігається.

Відремонтована у 2014 році вулиця Межигірська в районі станції метро Тараса Шевченка має три смуги руху, одна з яких зайнята неправильно припаркованими автомобілями. Тротуари натомість на стільки вузькі, що розминутися важко навіть двом людям. Замість того, щоб розширити їх, пішоходів загородили парканом

Як би там не було, Києву справді потрібні зміни. І ці зміни в першу чергу повинні стосуватися способу, у який міська влада контактує з мешканцями столиці. Потрібно відмовитися від (пост)радянської практики розміщування пропагандистських бордів з лозунгами про те, скільки вулиць відремонтовано. Вже аж надто така агітація нагадує плакати про перевиконання 10 п’ятирічки.

Якщо ми все ж таки йдемо до Європи, міській владі потрібно бути по-справжньому прозорою. Для початку варто хоча б публікувати всі свої постанови та, наприклад, інформацію про конкурси на заміщення вакантних посад. База публічної інформації КМДА повинна бути відкритою. Прозорим має стати, перш за все, процес формування бюджету.

А поки цього всього нема, використання радянських методів із гаслом “зміни почалися” є не більш ніж знущанням з киян, яким замість по-європейськи прозорої влади пускають пил в очі у вигляді реклами сумнівних досягнень, прихованих за красивими фотографіями.

Джерело