Вічна пам’ять усім убитим Росією у її війні проти України.
Наша робота у 2022 році була можливою завдяки захисникам і захисницям України, які віддають свої сили, комфорт, здоров’я, час і навіть життя заради того, щоби свобода і життя були у нас всіх. Дякуємо вам!
Російська війна змінила як українське суспільство, так і нашу роботу. Масштаб соціальних викликів збільшився, тож пошук найкращих шляхів відповіді на них став ще важливішим.
У перші тижні повномасштабного вторгнення Росії в Україну більша частина команди Cedos, що до цього працювала з Києва, була змушена покинути місто. Уже з квітня, після звільнення Київської області, люди почали повертатися. Попри це, весь рік ми працювали у напівдистанційному форматі, частина команди продовжувала перебувати закордоном. Як і у всіх людей з України, наша робота у 2022 році відбувалася пліч-о-пліч з волонтерськими активностями, складнощами вимушеного переміщення, небезпеками повітряних тривог, обмеженнями вимкнень електроенергії, переживаннями за рідних і близьких у зонах бойових дій, а також сильними емоціями з приводу трагічних новин і невизначеного майбутнього.
Як організація, у перші дні після 24 лютого ми зосередилися на взаємодопомозі та інформаційній роботі, але уже з 1 березня повернулися до дослідницької і аналітичної діяльності. Нашими пріоритетами були: 1) дослідження життя під час війни і впливу війни на українське суспільство, 2) аналітика для пошуку шляхів подолання негативних наслідків війни, 3) поширення інформації про Україну закордоном, обговорення можливостей відновлення і обмін досвідом проведення досліджень і аналітики у час війни.
Кілька ключових цифр. У 2022 році Cedos працював над 15 проєктами. До проєктних команд були залучені 14 людей. Протягом року ми опублікували 7 дослідницьких звітів, 17 аналітичних записок, 6 статей, 14 колонок і 16 епізодів подкасту. Всього організували 22 події (з них 2 офлайн і 20 онлайн). На наші сторінки у Facebook, Instagram та Twitter, канали у Telegram та розсилки електронною поштою сукупно підписані понад 28 тисяч людей. У 2022 році охоплення наших публікацій у соціальних мережах та розсилками електронною поштою склало понад 1,1 мільйон людей. У традиційних медіа, включно з телебаченням, радіо, подкастами та онлайн виданнями нас згадували понад 300 разів.
Дякуємо за довіру нашим донорам і партнерам, а також всім, хто робить пожертви на нашу діяльність, друзям, коле_жанкам, респондент_кам, читач_кам, слухач_кам, учасни_цям подій і всім, хто були і є з нами!
Місія
Ми віримо, що кожна людина має право на гідний рівень життя. Тому метою Cedos є пошук системних причин соціальних проблем і варіантів їхнього вирішення.
Наш підхід базується на дослідженнях. Ми вивчаємо суспільні процеси та державні політики, поширюємо критичне знання, просуваємо прогресивні зміни, навчаємо і посилюємо спільноту прихильни_ць цих змін. Ми віримо, що таким чином можемо вплинути на дискурс, дискусію в суспільстві та прийняття рішень. Це змінює державні політики і покращує людські життя у реальному світі.
Ключові теми, з якими сьогодні працює Cedos, — це освіта, міграція, міські трансформації, житло, соціальний захист. Крім цього, до сфери наших інтересів входять також теми демократії, зайнятості, безпеки, зміни клімату, культури.
Дослідження й аналітика
Дослідження й аналітика є основою роботи Cedos. Напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми завершили кілька проєктів.
У продовження попередньої роботи з аналізу впливу пандемії коронавірусу на українське суспільство, ми підготували останню аналітичну записку з цього приводу, присвячену впливу пандемії на зайнятість у сфері соціального захисту. Умови праці у цій сфері і раніше не були гідними; а умови карантину лише посилили наявні проблеми. Ми описали і проаналізували ключові виклики у цій сфері, щоби на основі цього почати пошук рішень для відповіді на них.
На замовлення партнерів експертки Cedos провели черговий раунд дослідження взаємодії громадського кліматичного руху й органів влади за попередній рік. Його результати допомагають громадським коаліціям, донорам і органам влади оцінювати ефективність своєї роботи, а також поліпшувати планування подальшої взаємодії та підтримки.
У відповідь на рішення Київської міської ради про початок роботи над визначенням повноважень районних рад для відновлення їхньої роботи у місті, ми проаналізували міжнародний досвід функціонування аналогів районних рад у великих містах Європи.
Була опублікована також аналітична записка, підготовлена раніше в рамках програми стажувань, присвячена аналізу віденського досвіду функціонування муніципального житла і його порівняння з житлової політикою в Україні.
Першою нашою реакцією на повномасштабне російське вторгнення в Україну стала робота над дослідженням досвідів переживання війни в українському суспільстві, яке почалася вже протягом першого тижня після 24 лютого. Впродовж року ми провели чотири хвилі цього дослідження: на початку березня, у травні, серпні та листопаді. Метою цієї роботи був збір даних безпосередньо під час розгортання подій для фіксування, опису і узагальнення досвідів переживання війни як основи для подальших досліджень і планування трансформаційних змін.
Після початку повномасштабної війни ми також почали працювати над аналізом її впливу на сфери житла, освіти і соціального захисту, а також вимушену міграцію. Вийшли два огляди стосовно житла (за перший і другий-третій місяці після вторгнення), один огляд стосовно соціального захисту, один стосовно освіти і два стосовно вимушеної міграції (за перший і другий-третій місяці). Крім цього, окремі аналітичні записки були присвячені освіті українських біжен_ок за кордоном, поверненню переселен_ок і біжен_ок та освіті на окупованих територіях.
Реагуючи на безпрецендентну житлову кризу, зумовлену війною, а також брак механізмів реагування на неї в рамках наявної житлової політики, ми підготували документ «37 тез про сучасний стан, виклики і принципи нової житлової політики в Україні». Він пропонує бачення майбутньої житлової політики, в центрі якої мають стояти люди, їхні потреби та можливості.
На запит Агенції просторового розвитку Вінницької міської ради ми провели дослідження потреб у житлі та житлових умов у Вінниці. Зібрані дані дозволять місцевим органам влади оцінити зумовлені війною зміни і спланувати план реагування на наявні виклики, спричинені як масштабним внутрішнім переміщенням, так і системними недоліками житлової політики в Україні.
Cedos здійснив аналіз системи соціального, тимчасового та кризового житла в Україні. В рамках цього дослідження, розпочатого ще у 2021 році, ми описали наявний до початку повномасштабного вторгнення стан, а також сильні і слабкі сторони неприбуткового публічного житла в Україні. Зумовлена війною житлова криза зробила його розвиток терміново необхідним. Відповідно, проведений аналіз стане основою напрацювання нової політики розвитку соціального та неприбуткового житла в Україні.
У багатьох містах початок повномасштабної війни зумовив прибуття великої кількості вимушених переселен_ок, які мали термінову потребу в житлі, що задовольнялася, у тому числі, через ринок приватної оренди житла. Стрімке зростання попиту призвело до різкого підвищення цін, що актуалізувало дискусію про проблеми сектору приватної оренди житла в Україні. Cedos підготував юридичний порадник «Як орендувати і здавати житло». Попри поширені уявлення, ринок оренди не є неврегульованим взагалі. Законодавство визначає низку правил, за якими він має функціонувати, однак поінформованість про них і культура виконання цих правил є обмеженими. Щоби наблизити зміни цієї ситуації, ми підготували порадник, що містить настанови і рекомендації як для орендар_ок, так і для орендодав_иць.
На запит партнерів Cedos також склав українсько-англійський словник основних термінів у темі житла і житлової політики.
Восени 2022 року ми провели репрезентативне національне опитування і за його результатами опублікували звіт щодо ставлення населення до державних програм соціально-економічної підтримки і потреби у них. Одними з наслідків повномасштабної війни стало як збільшення потреби у допомозі, так і обмеження можливостей уряду повністю задовольнити її. Кожне з можливих рішень у цій ситуації може залишити частину суспільства незадоволеною, тому вивчення суспільної думки щодо ставлення до різних варіантів компромісів має важливе значення для планування державних політик.
Впродовж весни-літа український уряд за участі запрошених експерт_ок працював над проєктом плану відновлення від наслідків війни, розрахованим на 10 років. Було підготовано 23 документи, присвячені різним сферам життя. Cedos зробив огляд проєктів планів відновлення щодо середньої та вищої освіти, житла, повернення вимушених переселен_ок. Маючи на меті розвинути суспільну дискусію щодо ключових принципів відновлення, ми проаналізували переваги, недоліки, а також можливості і ризики цих документів.
Одним із найбільш болючих наслідків війни для сфери освіти стали освітні витрати — прогалини у знаннях і навичках уч_ениць через обмеження доступу до освіти. Починаючи ще з часів карантину, запровадженого у відповідь на пандемію коронавірусної хвороби, Міністерство освіти не приділяло достатньої уваги вимірюванню і компенсації освітніх втрат. Оскільки вплив повномасштабної війни тільки поглибив негативний вплив ковіду, проблема набула ще більшої актуальності. Щоби привернути до неї увагу і запропонувати шляхи вирішення, ми підготували огляд підходів до вимірювання і компенсації освітніх втрат.
Вплив війни також став причиною зростання рівня безробіття. Втрата і пошук зайнятості стали проблемою для багатьох людей в Україні. Воєнні дії зумовили зміни в економіці і країні загалом, внаслідок яких питання безробіття залишатиметься на порядку денному щонайменше ще певний час. Для пошуку шляхів відповіді на це питання Cedos підготував аналіз різних підходів і досвіду європейських країн у стимулюванні зайнятості, зокрема, у воєнний та повоєнний час.
Протягом року Cedos також аналізував і коментував актуальні події, у тому числі, впровадження опитувань в державному додатку «Дія», обговорення нової редакції законопроєкту про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житла, ставлення до біжен_ок в Україні, проблеми приватного ринку оренди житла після початку повномасштабного вторгнення, впровадження Національного мультипредметного тесту замість ЗНО, пропозиції щодо соціальної політики у проєкті Плану відновлення України, становище біжен_ок у сучасному світі, ухвалення міської Програми забезпечення житлом у Києві, вибір форми (онлайн чи ойлайн) навчання у школах України, необхідність врахування солідарності у соціальних політиках в контексті відбудови в Україні.
Спільнота змін
Поруч із дослідженнями й аналітикою, місія Cedos полягає також у поширенні знань, збагаченні суспільно-політичної дискусії та посиленні спроможності суспільних рухів, держави, медіа й експертних середовищ.
Ми не лише публікуємо дослідження і аналітичні записки, а й надсилаємо їх відповідальним органам влади, організовуємо публічні презентації та обговорення, поширюємо у різних соціальних мережах і публікуємо короткі висновки у медіа.
У січні 2022 року Cedos почав свою першу краудфандингову кампанію, спрямовану на збір коштів на створення юридичного порадника про оренду житла. На жаль, початок повномасштабної війни став на заваді початковим планам, однак, завдяки грошам, зібраним до 24 лютого, нам вдалося підготувати і опублікувати порадник, хоч і в обмеженому форматі. Дякуємо всім добродійкам і добродіям, завдяки участі яких це змогло статися!
Повномасштабна війна обмежила можливості організації публічних подій у звичному раніше вигляді. Шукаючи максимально зручного формату в умовах нових викликів ми провели більшість публічних подій 2022 року у вигляді онлайн-трансляцій на фейсбук-сторінці Cedos, записи яких також публікувалися на ютуб-каналі організації, а частина розмов – також у вигляді нових серій нашого подкасту «Аналітичний центр». Окрім презентацій досліджень і наших напрацювань, відбулися дискусії про повернення українських біжен_ок та внутрішньо переміщених осіб, вплив війни на освіту в Україні та інших державах Європи, вплив війни на середню і вищу освіту в Україні, досвід пов’язаного з війною забезпечення житлом в Україні і Грузії, принципи відбудови житла і оновлення житлової політики в Україні, кризове житло в Україні, вплив освіти в умовах війни на людський капітал.
Для пошуку відповідей на житлову кризу, зумовлену війною, існує потреба в обговоренні різних варіантів і досвідів житлової політики. В рамках ініціативи «Re.Housing for Ukraine» ми започаткували аналітично-дискусійну платформу, що стала майданчиком для лекцій про механізми фінансування та інвестування для доступного та інклюзивного житла, житло у США, альтернативні моделі житлових орендних кооперативів.
Можливості і обмеження проведення соціальних досліджень в умовах війни стали як методологічним, так і етичним викликом не лише для нас, але й всієї спільноти соціальних дослідни_ць в Україні. Для обміну досвідом і підходами до роботи ми організували чотири семінари в рамках Школи Cedos: одну офлайн-зустріч у Львові і три онлайн-семінари, присвячені дослідженням впливу війни на суспільство, адвокації і критиці, а також оцінюванню потреб в умовах війни.
Український урбаністичний форум, який раніше був щорічною подією, не відбувся у 2022 році через війну. У січні-лютому ми почали підготовку до першого з часу початку пандемії ковіду офлайн-форуму у Дрогобичі, однак були змушені скасувати ці плани. Війна вплинула також на розвиток інших майданчиків для діалогу, обміну досвідом і поширення знань у сфері міських трансформацій. Так, в онлайн-журналі української урбаністичної платформи Mistosite впродовж 2022 року вийшло лише 4 статті і 1 уривок з книжки. Попри це, річна аудиторія сайту склала понад 50 тисяч користувач_ок. Чисельність фейсбук-групи «Урбаністика УА», яку створив і модерує Cedos, збільшилася до понад 3,7 тисяч учасни_ць.
У травні-червні Cedos долучився до підгрупи «Житлова політика» робочої групи «Будівництво, містобудування, модернізація міст та регіонів України» Національної ради з відновлення України від наслідків війни. Саме цей орган працював над підготовкою проєкту Плану відновлення України, презентованого прем’єр-міністром на Конференції з відновлення у Лугано.
У листопаді Київрада ухвалила Концепцію інтегрованого розвитку Подільського району міста до 2030 року. Цей документ ще у 2018-2019 роках розробила мультидисциплінарна команда, до складу якої входили експерт_ки Cedos Марія Грищенко, Дарина Пирогова, Іван Вербицький, Марія Куделя, Ірина Когут. Зокрема, вони відповідали за підготовку розділів «Освіта» і «Соціальний розвиток», брали участь розробці концепції житлової політики (зокрема, стосовно соціального житла), а також загальних засад документу, були долучені до фасилітації громадських обговорень.
Подяки
У команді Cedos впродовж 2022 року працювали: Альона Вишницька, Анастасія Боброва, Андрій Климчук, Валерія Лазаренко, Віта Шнайдер, Єлизавета Хассай, Іван Вербицький, Ірина Безвершенко, Катерина Бабич, Ліліана Філіпчук, Марія Куделя, Наталія Ломоносова, Олена Сирбу, Тетяна Жерьобкіна, Юлія Кабанець, Юлія Назаренко.
Наші партнери, донори та замовники у 2022 році:
- Агенція просторового розвитку Вінницької міської ради;
- Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем»;
- Інститут доступного житла;
- ІСАР Єднання, проєкт «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні» за підтримки Європейського Союзу;
- Міжнародний фонд «Відродження», у тому числі, «Ініціатива з розвитку аналітичних центрів в Україні», що реалізується за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні;
- Німецьке товариство міжнародного співробітництва, проєкт «Інтегрований розвиток міст в Україні II»;
- Освітній омбудсмен України;
- Празький громадянський центр;
- Програма «U-LEAD з Європою» за підтримки Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії;
- Український жіночий фонд;
- Фонд імені Гайнріха Бьолля, Бюро Київ-Україна;
- Фундація ЗМІН;
- Хмарочос;
- Центр інноваційної освіти «Про.Світ»;
- Центр соціології права та кримінології;
- Чорноморський фонд регіонального співробітництва та Європейський Союз;
- Info Sapiens;
- SavED.
Дякуємо за співпрацю та підтримку!
Фінанси
Джерела фінансування Cedos у 2022 році:
| Донор або замовник | USD |
| Міжнародний фонд «Відродження» | 96 831 |
| Празький громадянський центр | 22 677 |
| Український жіночий фонд | 22 281 |
| Фонд імені Гайнріха Бьолля | 10 061 |
| Чорноморський фонд регіонального співробітництва | 8 733 |
| Німецьке товариство міжнародного співробітництва | 7 971 |
| Фундація ЗМІН | 7 219 |
| Центр інноваційної освіти «Про.Світ» | 5 558 |
| Інститут доступного житла | 1 750 |
| Благодійні внески фізичних осіб | 979 |
| Всього | 184 060 |
